У Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського у рамках фестивалю "Ніч музеїв" відкрили скульптуру авторства загиблого у боях під Верхньою Сироваткою Руслана Мовчана. Історію створення скульптури розповіла Суспільному дружина Руслана Ірина.
Металевий Кіт, що в одній лапі тримає капелюха, в іншій – ліхтаря, і легко вклоняється у привітанні. Це одна з останніх робіт загиблого на війні скульптора Руслана Мовчана.
Скульптура так і називається – "Кіт з ліхтарем". 20 травня її відкрили біля Сумського коледжу мистецтв і культури ім. Бортнянського.
За словами дружини Руслана Ірини, роботу над скульптурою він закінчив у 2021. Працював над нею кілька років, бо, говорить Ірина, нержавіюча сталь, з якої зроблений Кіт, як матеріал дуже складна у роботі. Передбачалося, що статуя буде прикрашати один з ресторанів міста. "Після того, як не стало Руслана, вже власники цього Кота віддали його місту. Довго шукали місце, де цього Кота поставити і вирішили, що це буде біля коледжу", — говорить жінка.
Руслан Мовчан закінчив училище Бортнянського, впродовж десяти років викладав в ньому, говорить директорка навчального закладу Надія Гринь: "Багато років був класним керівником, зі студентами працював, викладав дисципліни художні. Я хочу сказати, що це був великий викладач вищої категорії. Він батько трьох дітей. Пожив зовсім недовго. У віці сорока років загинув на війні".
В цьому кабінеті викладав Руслан Мовчан. В аудиторії – рисунки та гіпсові скульптури. А на дошці й досі збереглася замальовка, зроблена рукою майстра.
Руслан Мовчан загинув у березні 2022 року під Верхньою Сироваткою. Тоді разом із бойовими побратимами Руслан Мовчан вступив в бій проти російської колони. З групи із десяти українських захисників у той день загинули п'ятеро. У квітні 2023 року Руслану Мовчану надано звання "Почесний громадянин міста Суми".
Чоловіку було 40 років. У нього залишилися батьки, дружина і троє дітей. На момент загибелі найменшій донечці не було й року, згадує дружина Руслана Мовчана. "Це неможливо пережити. Завжди це з тобою, ти з цим живеш. Був такий момент, що він сидів на кухні і думав: іти мені чи не іти. Бо був такий момент, що їх розпустили, він повернувся на другий день додому, а тоді знов викликали. І думав – чи йти, чи не йти. І для себе прийняв рішення йти. Приємно, що він прожив це життя так, що залишив слід", — говорить жінка загиблого.
На місці, де українські захисники прийняли бій, встановили пам'ятний камінь.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
