У Харківській області зафіксували 1919 смертей внаслідок вторгнення РФ в Україну. 75 з них — дитячі. Такі дані станом на 14 травня Українському Радіо Харкова надав речник обласної прокуратури Дмитро Чубенко. За його словами, 981 тіло знайшли у масових похованнях на території Харківської області, ідентифікувати поки змогли лише 848.
Що виявляють експерти після огляду тіл загиблих — читайте та слухайте подкаст Українського Радіо. Далі — пряма мова.
Жертви війни на Харківщині
Від початку повномасштабного вторгнення до 14 травня в нашому регіоні під час бойових дій загинули 1919 людей, з яких 75 дітей.
Після деокупації області, починаючи з 7 вересня 2022 року, було виявлено декілька масових поховань. Усього — 981 тіло. Серед них — 774 цивільних: 293 жінки, 415 чоловіків, 27 дітей. Стать 39 людей встановити не вдалося. Також 97 військовослужбовців ЗСУ були поховані під час окупації та ще знайшли 110 тіл військовослужбовців окупаційної армії.
Серед вказаної кількості тіл попередньо вдалося ідентифікувати 848 людей. Серед них 766 — цивільні, 74 — це військовослужбовці української армії. Вдалося ідентифікувати вісім військовослужбовців російської армії.
Ідентифікація тіл загиблих на Харківщині
Для проведення експертиз залучаються різні експертні установи й у Харкові, і в інших областях України, оскільки велика кількість тіл виявлена на початку осені минулого року.
Щодо мобільної лабораторії: на початку її роботи вона не була повністю укомплектована, щоб на місці проводити експертизи. Робота була налагоджена таким чином: за допомогою лабораторії відбирали матеріали, які надалі переміщували до експертної установи, де фахівці проводили експертизи. Лабораторію використовує Інститут Бокаріуса, вона на балансі цієї установи.
Причина того, що певні тіла не ідентифіковані, — вони тривалий час перебували в землі, відбулися гнилісні зміни, тіла муміфіковані й не завжди вдається в таких тіл відібрати належні матеріали. Це не провина фахівців.
Робота проводиться таким чином: відбираються матеріали, направляються до лабораторії; коли лабораторія дає відповідь, що вдалося провести експертизу, матеріалу достатньо, і що є люди, які теоретично можуть бути родичами, — проводиться зіставлення. Якщо воно позитивне, то тіло передається родині.
У ситуації, коли відбираються матеріали, але немає ні родичів, немає збігу за базою, де розміщені ДНК-матеріали всіх, хто втратив близьких, то місцева влада здійснює поховання самостійно, і ці ДНК-матеріали залишаються в базі. Коли збіг відбудеться, родичам повідомлять, де саме людина похована. І є процедура, якщо вони не погоджуються із цим рішенням, бажають поховати в іншій місцевості, — це також можливо зробити.
Зараз така ситуація, що багато людей із деокупованих територій виїхали в інші області та за кордон. Деякі з них найближчим часом не планують повертатися. Крім того, не всі мають близьких родичів або ж родичів, яким цікава доля людей, які загинули.
Зараз кількість виявлених поховань значно зменшилася. У середньому декілька разів на місяць виявляються такі поховання.
Кожне тіло оглядається, здійснюється огляд місця, фіксується інформація, як людина була одягнена тощо. Коли є збіги, залучають родичів для проведення ДНК-експертизи. Кількість таких ситуацій зараз невелика. Це різні напрямки області. Таке трапляється в невеличких селах, де більшість людей виїхала, зокрема й ті, хто ховав, і не залишив якоїсь інформації про поховану людину.
Масові поховання в Ізюмі: імена скількох людей ще невідомі
Найбільше поховання було в Ізюмі. Усього там виявлене 451 тіло: 201 чоловік, 220 жінок, семеро дітей. 23 військовослужбовці української армії.
Щодо ідентифікації масового поховання в Ізюмі, то станом на 14 травня анкетні дані встановлено стосовно 205 людей з 451.
Читайте також: "Мій чоловік лежить під №222": як в Ізюмі шукають могили рідних
За особливими прикметами були впізнали 11 людей, серед них шестеро цивільних та п'ятеро військовослужбовців. За ДНК-експертизою відбулося 167 збігів — серед них 16 військових, 151 цивільний. Залишаються невстановленими 66 тіл. Вже видали для поховання 176 тіл. Щодо двох тіл вирішується спосіб поховання родичами.
Масове поховання в Козачій Лопані
Також виявлене масове поховання 13 жовтня 2022 року в Козачій Лопані Дергачівської тергромади. Там виявлено 19 тіл, серед них одна неповнолітня дівчина 17 років, двоє військових з ознаками насильницької смерті: у них були тілесні ушкодження в ділянці голови, переломи кісток, черепа, щелеп.
Масове поховання у Борівській громаді
26 жовтня виявлене масове поховання в селі Копанки Борівської територіальної громади Ізюмського району. Там було вилучено 22 тіла, і 20 з них вже ідентифіковані.
24 січня 2023 року виявлено поховання цивільних на території кладовища №2 в селищі Борова: там було вилучено шість полімерних пакетів з людськими останками. Не менше семи тіл були в цих пакетах.
Попередньо, вони загинули 14 квітня 2022 року внаслідок розстрілу військовослужбовцями РФ двох мікроавтобусів із цивільними. Також встановлено, що одна жінка померла внаслідок отриманих поранень у лікарні, й була похована окремо.
Інформація щодо ще двох імовірно загиблих перевіряється. Як відомо, у Боровій було розстріляно колону з автобусів. За попередніми даними, там загинуло 10 людей і було поранено 12, серед них одна дворічна дитина, і неушкодженими залишилися дев'ять людей внаслідок цього обстрілу.
Скільки людей загинули внаслідок тортур під час окупації Харківської області
На ізюмському масовому похованні найбільша кількість. Наявність ознак насильницької смерті у вигляді, приміром, вогнепальних поранень, було виявлено у 15 людей. Вибухові травми, тобто це осколкові поранення, травми тіла внаслідок авіаударів, ракетних, артилерійських ударів, — у 89 осіб. Ознаки катування виявлені на 17 тілах: мотузка на шиї, зав’язані руки за спиною, полімерні хомути на зап’ястях тощо.
Читайте також: Під час окупації Ізюма росіяни закатували різьбяра по дереву. Дружина розповіла його історію
Інші ознаки насильницької смерті, такі як переломи кісток, щелеп, колото-різані травми, виявили у 25 людей. Судово-медичний експерт не зміг встановити конкретну причину смерті й виділив окрему категорію, оскільки незрозуміло: чи це колото-різані рани від ударів ножем чи після вибуху частина скла потрапила в тіло людини.
Куди звертатися родичам ймовірно загиблих під час окупації
Якщо родич підозрює, що його близька людина загинула або зникла безвісти на окупованій території, то раджу звернутися до слідчого управління поліції в Харківській області, що здійснює розслідування воєнних злочинів, для відбору ДНК-матеріалів. Після цього ДНК буде включена до загальної бази. У разі збігу родичів поінформують.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
