У квітні в Кропивницькому відбулася виставка робіт у техніці печворку (клаптикового шиття) під назвою “Минуле. Війна. Майбутнє". У проєкті взяли участь 12 майстрів з усієї України. Вони показали 29 робіт. Людмила Чистякова й Надія Мартовська – кропивничанки. Решта майстринь – з інших регіонів. Зараз виставка їздить Україною. У вересні текстильні полотна покажуть в місті Х'юстон (США) на міжнародному фестивалі печворку. Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла організаторка виставки, викладачка Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Людмила Чистякова.
Кожна картина – бачення тисячолітньої історії свого народу, який нині переживає трагедію – війну – і водночас бореться за своє майбутнє, говорить Людмила Чистякова. Минуле майстрині вирішили показати через трипілля.
"Потужна трипільська культура вилилася в роботи "Минуле". "Війна" – це нинішні відчуття й переживання кожної майстрині. А "Майбутнє" – це бачення чогось світлого. Моя робота називається "І буде сонце на землі". Ми віримо, що сонце засвітить над нашою Україною обов’язково".
Ініціаторка цього проєкту – Тетяна Олійник з Києва. За словами Людмили Чистякової, на її роботах показана трипільська культура.
"Глечик, як давня знахідка, є нашим корінням. Світло, яке йде, – це промінь з трипільської культури. Вона показує, що ми сильні, працьовиті. Ми потужна нація, яка має давню історію, і її ми покажемо світу, в тому числі й за допомогою клаптиків. Цей глечик символізує світло крізь віки. Наші предки нам залишили знання, і ми зберігаємо його і ще більше цього світла додаємо. Промінь – як зв'язок між нашим поколінням і нашими предками".
У середньому на кожну роботу пішло два місяці. Деталі зшивалися машинкою та вручну, каже Людмила Чистякова. "Це і клаптикове шиття, і аплікація, і вистьобування для того, щоб надати графічності цим роботам і передати художній замисел кожної майстрині".
Майстриня каже: роботи є не лише творчою трансформацією подій війни. Інколи це фотографії, які фіксують мить.
"Ось, наприклад, робота Ольги Авдєєвої з Дніпра. Тут зображена дівчина, яка між будинками дивиться в небо. А в небі летить наша "Мрія". Літак "Мрія", який є символом України, символом відродження України".
Робота киянки Наталії Сафонової має назву "Все буде печворк. З Україною в серці", розповідає Людмила Чистякова.
"Тут у колі – карта України. Тут аплікація, клаптикове шиття, багато ручного вистьобування і ручної вишивки. І ось у колі – цілісна красива Україна".
Лариса Шейх-Афоніна з Черкас представила триптих "Минуле. Війна. Майбутнє". За словами Людмили Чистякової, тут за основу взяли витинанку, зроблену з трьох різних тканин.
"Це змінює настрій і розкриває ідею цього проєкту. "Війна" зшита із клаптиків військової форми. Вони однакові за формою, але відрізняються за змістом і тканинами. І виходить, що вони зовсім різні. А "Майбутнє" зшито з яскравих різноколірних тканин, оздоблено різноколірною ниткою. Вселяє оптимізм, віру в щасливе майбутнє".
Журналістка Суспільного поспілкувалася з кропивничанкою Надією Мартовською, яка також виготовила триптих. Але тут кожна з робіт має свою назву: "Трипілля" (Минуле), "Воля" (Війна), "Дім" (Майбутнє). "Воля" виконана у червоно-чорних кольорах, зображені язики полум’я, які підіймаються вгору. З цього вогнища постає золотий тризуб.
"Мені важко говорити саме про цю роботу, – говорить Надія Мартовська. – Я якось побачила ескіз "Тризуб Воля"У сучасній редакції тризуб має зашифроване слово "Воля". Це мене дуже зачепило. Я хотіла показати, як полум’ям війни загартовується українська воля. Тому воля на зображенні золота. Вона міцніє. Я дуже багато думала над цими роботами, а коли став підганяти мене час, то взяла себе в руки й дуже швидко їх пошила. А придумувала я довго. І вийшло трохи не те, що на ескізі. Так завжди буває".
Третя картина з триптиха має лише напис "Дім" на синьо-жовтому тлі. "Це – наше майбутнє. Я хочу, щоб наша Україна була вільна, квітуча, потужна держава. Якщо придивитись, то в мене вистьобані на жовтому тлі гори, будівлі, сільгосптехніка і все інше. Я в жовте поле зашила все це як свою мрію. А далі вже йде небо, птахи, близькість до всесвіту. Якщо придивитись, то в букві І я зробила тризуб".
Зі слів Надії Мартовської, участь у міжнародній виставці печворку важлива для України. "Треба, щоб про Україну не забували, щоб про неї говорили, щоб її бачили. Треба мобілізувати світову спільноту для допомоги. Це страшна навала. Мало яка держава, навіть сильна, з нею справиться. Тому хочеться, щоб про нас знали, бачили й допомагали".
Організаторка Людмила Чистякова говорить: проєкт зацікавив відвідувачів і цю справу варто продовжувати. Це дає можливість і ще один привід звернути увагу світу на нашу боротьбу.
"Думка показати виставку всій Україні народилася спонтанно. Обговорювали ідею, і в мене виникло бажання, щоб більше людей побачило цю неймовірну красу. Виставку відвідало дуже багато людей. Також важливо, що вона поїде в Америку. Спільнота побачить наші переживання й відчуття. Що нам болить, про що ми мріємо. Побачить, які ми сильні, тому що наша історія потужна".
Кропивничанка Тетяна Нестеренко відвідала виставку.
"Я вражена символізмом картин, глибиною проникнення в мистецтво і красою виконання. Ми більше звикли, що картини виконуються на полотні, фарбами. А клаптики це щось таке, що багато хто просто викидає на смітник. Але можна побачити в цих клаптиках і втілити ось такі гарні образи! Це дуже красиво".
Читайте також
- Об’єднала професію і захоплення. Кропивничанка Людмила Чистякова створила ”Ательє щастя" у себе вдома
- У Кропивницькому шиють джинсові килимки для немовлят. Їх передадуть соціальним і гуманітарним центрам, громадським організаціям, які опікуються переселенцями
- За допомогою цвяхів та ниток. Майстриня з Кропивницького Ніна Лисенко створює 3D-картини
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
