Чорний часник і пасту з білого робить ветеран АТО з Вінниці Володимир Скосогоренко. Все — за авторськими рецептами. У цеху, який орендує, працює наразі сам. Усі партнери по бізнесу нині на фронті. Каже, війна не змінила їхніх планів і розвивати власну справу під час повномасштабного наступу РФ реально.
Володимир розповів, що 2014-го його не хотіли брати у військо, бо не служив. Мобілізували під час третьої хвилі. У 2014-2015 роках служив на Луганщині помічником гранатометника у 3 батальйоні оперативного призначення. Після кількох контузій і травми ноги він звільнився із ЗСУ. Шукав, чим зайняти себе у цивільному житті.
"Я займався соціалізацією учасників бойових дій. Прийшов той час, коли треба і собі щось, і почали зі знайомими шукати, а що ж можна робити. Згадав, що я як учасник бойових дію маю два гектари землі, які здаю в оренду. Подзвонив і запитав: "А що ви там робите?". "Часником займаємося". Почали фасувати в банки, продавати в роздріб. Побачили, що людям це цікаво. Доробили рецептуру і вуаля — продукт уже на полицях", — розповідає чоловік.
До повномасштабного вторгнення РФ виробництвом "часникового" бренду, каже, не планував займатися. Натомість мав просувати цю продукцію на українському ринку. Втім усіх його бізнес-партнерів мобілізували на війну.
"Вони мене залишили, щоби я далі це розвивав. А коли це все закінчиться, їм буде куди повертатися. Щоб не було, як у 2014-2015. Що, де і чим займатися? Прийдуть, відпочинуть — і на роботу. Це буде і психологічна підтримка. Бо повертатися з війни не так просто. Це робота на роки, щоби дійсно соціалізуватися", — розповідає Володимир Скосогоренко.
До квітня 2022 ветеранський бізнес зупинився. Володимир волонтерив. Порадившись з партнерами, зрозуміли — війна не має зіпсувати їхніх планів. Щоб запустити масове виробництво, потрібні були чималі гроші на обладнання. Його частково закупили завдяки гранту від Українського ветеранського фонду. На розвиток справи Володимир із побратимами отримали майже мільйон гривень. Замовили ферментатор на 50 кілограмів й апарат для пакування часникового соусу у стіки.
Сировину для пасти — очищений, помитий і подрібнений часник — Володимир замовляє у партнерів. У цеху робить усе сам, тож так, каже, економить час. Додає решту інгредієнтів, суміш іще раз подрібнює у блендері — паста готова.
"Це перетертий часник із оливковою олією, сіль, лимонна кислота і клітковина. Нічого зайвого, але є певні хитрощі, які я нікому не розповім".
Новинка на виробництві — чорний часник. Він не схожий на звичайний ні за кольором, ні за смаком. А запах часнику й узагалі відсутній, каже Володимир.
Чорним часник виходить шляхом ферментації продукту. Щоб зробити такий потрібен спеціальний сорт — солодкий.
"Температура, вологість і час змінюють структуру часнику. Збільшують корисні властивості. Приклад — це квашена капуста. Це умовно теж процес ферментації. Чорний часник — концентрований. Якщо є протипокази — краще його не купувати".
Часник "конфі" нині у розробці. Готується він за низької температури в оливковій олії та спеціях. Часникову продукцію Володимир не лише готує, а й просуває. Веде перемовини з магазинами, ресторанами, бо в планах — запустити виробництво в інших регіонах.
"Поганий той солдат, який вміє бути генералом. І поганий той підприємець, який не хоче повністю зайняти ринок. Ми хочемо повністю зайняти ринок України. Щоб у кожному місті люди купували нашу продукцію. І таким чином підтягнути інших ветеранів із інших міст, щоб вони були нашими представниками. Хочемо мережу зробити".
Після АТО Володимир обмежено придатний до служби. На випадок, якщо і його мобілізують, каже, бізнес контролюватиме з фронту, а всі справи перекладе на відповідальну особу.
