64-річний учасник АТО Олександр Мальцев з Балаклії на Харківщині стане військовим інструктором в одному з підрозділів Збройних сил України. У 2014 році Міноборони відзначило його за найбільш доглянуту машину піхоти у в бригаді, а тепер водій-механік повертається до війська навчати інших.
Воєнний досвід Олександр отримав спочатку в Афганістані, а у 2014 — у боях на Донбасі.
"Призивався в 1978 році, на два роки пізніше, ніж мав, через академічну відпустку. Ми тоді супроводжували техніку до Кандагара — це майже через увесь Афганістан. Далі у 2014 році, коли почалася війна, я не зміг сидіти вдома й дуже часто ходив до військкомату, щоб мене забрали. Все ж таки добився свого після трьох місяців таких моїх клопотань", — згадує військовий.
Перша ротація під час АТО в жителя Балаклії була на Луганщині.
"Десь на початку вересня 2014 року ми потрапили на Луганщину, у місто Щастя. Там стояла наша 92 бригада. Я був старшим механіком водієм БМП-2. У 2015 я отримав іменний годинник від Міноборони України — за найкращу техніку в бригаді. Вона була найбоєздатніша, найчистіша і найбільш доглянута", — говорить Олександр.
У 2016 році після майже дворічного перебування в Луганській області підрозділ чоловіка повернувся в пункт постійної дислокації: Я не зміг там бути, бо важко переносив перебування в тилу, перейшов у 17 танкову бригаду. У 2017 році я повернувся додому й відразу пішов у 54 бригаду, це в Бахмуті. Там був у 2017-2018 роках. Я тоді в бінокль бачив Дебальцеве".
Удома Мальцев зберігає бойовий прапор з підписами волонтерів. Каже, на службі всі чотири роки завжди мав його при собі. Стяг під час шестимісячної окупації Балаклії Олександрові довелося ховати. Сам він теж переховувався в родичів — після того, як росіяни обстріляли його помешкання.
"Ми всі тоді були у квартирі. У нас тоді духовка була ввімкнена, бо опалення не було, і треба було швиденько вимкнути газ. Я, поки було бомбування, підлогою проповз, дібрався до стіни, щоб мене не зачепило, і перекрив газ. Синові у капюшон потрапив осколок і обпалив шию", — розказує ветеран.
Олександр зберіг російські боєприпаси, якими окупанти обстріляли його будинок: "Ось те, що росіяни залишили нам на згадку. 32 такі боєприпаси ми знайшли у квартирі після обстрілу. Такий боєприпас пробиває дві стіни — у нас пробило кухню і спальню. Від попадання в дитячій кімнаті загорілися штора і диван, я руками гасив і обпалив собі руки. Це броньовані кулі БМП-2 30 калібру".
У 2014 році, як і зараз, дружина Олександра Тамара відмовляла чоловіка від служби: "Я не можу, там моя дитина, каже. А я кажу: уяви, ви в одній групі, і твою дитину вб’є, не дай боже. Не дай боже, син побачить, що батька немає. Уявляєш, як це важко морально? Каже: я все одно піду — там діти гинуть".
Учасник АТО багато працював із військовою технікою, тому вважає, що його досвід знадобиться молодим бійцям: "У мене дуже великий досвід роботи з технікою на гусеничній техніці, БМП, БТР, плавальних машинах. На даний час мене беруть, як військового з досвідом, бути інструктором, навчати молодь. Наскільки я знаю, ще постанову не ухвалили про те, що можна йти служити до 65 років. Посилаючись на великий досвід і що я спеціаліст у своїй галузі, мене взяли".
Служитиме інструктор в одному підрозділі зі своїми 28-річним сином Євгеном.
"Він пішов моїми слідами — теж сів на БМП-2. Часто дзвонить, якщо щось не розуміє в машині або щось не ладиться. Переживаю за нього, я ж його породив. Ще один мій син теж збирається зі мною піти. Йому 27 років. Чому ж і хочу піти — щоб бути разом із синами, щоб вони були разом зі мною, не потрапили в якусь біду. Краще я себе підставлю, тільки щоб вони жили", — говорить Олександр Мальцев.
Поки чоловік служитиме, Тамара займатиметься відновленням квартири.
"Звернулася я до Балаклійської військової адміністрації, щоб поставили нам вікна і допомогли відремонтувати стіни. Мені сказали, що ми не встигли потрапити в чеську програму на вставлення вікон. Я хотіла записатися на нову програму або на продовження тієї, а мені сказали, що вони не записують і треба буде чекати на виплату відшкодування через додаток "Дія".
Своїх коштів на відновлення помешкання подружжя не має: "Чоловік отримує чотири тисячі пенсії, на квартплату йдуть кошти й продукти. Буває, що два тижні ми сидимо на гуманітарці".
Читайте також
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
