У Львові відкрили фотовиставку "Історії з окупованого Криму". У експозиції понад 20 світлин трьох українських репортерів, які їздили туди після анексії півострова. Як розповіли Суспільному організатори, ці фотороботи — документальне свідоцтво репресій стосовно громадян України, зокрема кримських татар.
Син Петра Вигівського Валентин понад вісім років перебуває у російській в’язниці. Чоловіка затримали у Криму у 2014 році, звинувативши у шпигунстві, розповідає батько.
"Син поїхав у Крим по волонтерських справах. Він мав поїхати і в той же день повернутися назад. Вже були куплені квитки, проблем ніяких не було. Але його в Сімферополі затримали. Місяць ми не знали де він, зв’язку ніякого не було. І після захоплення вивезли одразу в Москву в СІЗО Лефортово. Далі там вже з ним проводили слідчі дії, які закінчилися тим, що його засудили на 11 років колонії суворого режиму", — розповідає батько політв'язня Петро Вигівський.
Щоб привернути увагу до затриманих кримчан і порушень прав людини на півострові, у Львові організували фотовиставку "Історії з окупованого Криму". Це 22 роботи українських репортерів: Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук, зроблені після анексії. Зокрема, Альона Савчук відвідувала Крим у 2016-2018 роках.
"Ми багато спілкувалися із родинами політв’язнів. І показували, як вони живуть за відсутності своїх чоловіків, своїх батьків. Тут є кілька фотографій зі Строгановки. Строгановка — це передмістя Сімферополя. І ми називаємо це містечко — місце компактного проживання кримських татар або "жіночими вулицями". Тому що там є вулиці, в яких в кожному будинку, сусід за сусідом, забирали чоловіків", — говорить фоторепортерка Альона Савчук.
Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в Криму Марія Томак каже, зараз з’явилася ще одна причина затримань — прослуховування українських пісень. За її словами, найчастіше росіяни звинувачують кримчан в екстремізмі та тероризмі.
"Станом на зараз у нас є інформація про 181 людину. Це громадяни України, які були затримані в Криму. Вони або там утримуються, або вже перевезені на територію РФ. І 116 із них — кримські татари. Кримські татари не демонструють лояльність до окупаційної влади, власне, за це їх і переслідують. Статті обираються невипадково. Тобто, це теж така спроба маркувати кримських татар начебто як "терористів", — каже керівниця служби забезпечення діяльності кримської платформи Марія Томак.
За словами Марії Томак, після деокупації Криму перед українською владою постане чимало викликів.
"Складна ситуація буде у багатьох сферах: відновлення державної влади, право власності. Ми розуміємо, що за цей час могло різне відбуватися з приватною власністю людей. Контекст люстрації: яким чином розпоряджатися кадрами, які зараз працюють на окупаційну владу. Тому що це можуть бути і такі люди, як Аксьонов. Але це можуть бути і, скажімо, пожежники", — говорить Марія Томак.
Львів став шостим містом України, де показують виставку "Історії з окупованого Криму". Раніше її експонували у Хмельницькому, Кропивницькому, Чернівцях, Дніпрі та Луцьку. Експозиція у Львові триватиме до 20 квітня, а далі — вирушить до Праги.
Читайте також
"Міцніші за сталь": у Львові відкрили виставку, присвячену загиблим захисникам Маріуполя
"Там наші люди чекають". Історії кримських татар, які переїхали до Львова
