"Битки", "волочебне" і "поливаний понеділок": яких традицій дотримувалися волиняни на Великдень

"Битки", "волочебне" і "поливаний понеділок": яких традицій дотримувалися волиняни на Великдень

Ексклюзивно
"Битки", "волочебне" і "поливаний понеділок": яких традицій дотримувалися волиняни на Великдень
Історикиня Світлана Чибирак. Суспільне Луцьк

Кожен регіон має свої великодні традиції та обряди. Кандидатка історичних наук Світлана Чибирак із Луцька багато років присвятила вивченню традицій та обрядів Полісся.

В інтерв'ю Суспільному історикиня розповіла про те, як волиняни раніше святкували Великдень і яких традицій дотримувалися у святкові дні.

Цей тиждень має назву "Страсний", чим він особливий? Які традиції характерні саме волинянам?

Є багато обрядів на Поліссі, пов’язаних зі страсним четвергом. Насамперед це бажання вмитися, тому що саме "чистий четвер", і він має на меті надати людині здоров’я на цілий рік.

До чистого четверга треба було завершити усі роботи в хаті. Ще таким обрядом є святіння страсної свічки. З вогнем із церкви поверталися люди якомога раніше до дому. Обходили зі свічкою навколо свого будинку, господарства. На Поліссі особливо популярним було випалювання хрестиків на балях. Подекуди в окремих селах навіть по три хрестики треба було випалити димом від цієї свічки.

На Любомльщині в селі Гуща вважали, що написані у четвер писанки, будуть довго зберігатись. Хочу зауважити про місцеві традиційні особливості: у селі Ворокомле Камінь-Каширського району є традиція желникувати у страсний четвер. Для цього треба повечеряти тільки пісним борщем, а наступного разу поїсти на саму Пасху, коли розговляються. В селі Тур на Ратнівщині було прийнято пекти маленькі булочки дуже солоденькі, на які запрошували на таємну вечерю поласувати ними.

Один з головних атрибутів свята є паска. У який день тижня волинські жінки пекли паски?

Тут по різному, в залежності від місцевості. Найчастіше пекти пасху в четвер та у суботу. Але в селі Гуща на Любомльщині – п’ятниця той день, коли можна пекти пасху та садити розсаду капусти. Паску пекли у п’ятницю у селі Черче Камінь-Каширського району. Це була «чорна» паска, тобто з житнього борошна. А у суботу пекли з пшеничного борошна «білу» паску, яку освячували в церкві.

Чим та у які кольори традиційно фарбували яйця?

Найбільш популярним є фарбування яєць у шкаралупі від цибулі. Він дає дуже гарний вохристий червоно-коричневий колір, це природний барвник. Є згадки про те, що використовували гілки вільхи, тополі. Вони дають жовто-коричневий відтінок.

Дехто використовував траву і мав світлий зелено-жовтий відтінок. Зараз, коли ми питаємо, як фарбують на Поліссі яйця, то бабусі кажуть, що у цибульнику.

Що господині клали до великоднього кошика?

Традиційно клали паску, кілька яєць (крашанки чи писанки), хрін, масло, сир, копчені та печені м’ясні продукти. В окремих селах є традиції знімати шкаралупу з яйця, перш ніж іти освячувати. Пояснюється тим, що потім, цю свячену шкаралупу треба буде спеціальним чином заховати або віддати курям, або закопати чи кинути на воду, щоб ніхто по ній не потоптався.

Подекуди могли класти сіль у кошик великодній, але не скрізь. Одні кажуть, що сіль допоміжна і допомагає при хворобах, а інші кажуть, що тільки відьми кладуть сіль у кошик. Раніше нам розповідали про те, що готували печене порося і везли його з почестями на санях до храму. Але ця традиція відходить і сучасними дослідниками не фіксується.

Чи освячували якісь незвичні предмети у пасхальну ніч на Волині?

Дуже багато є таких речей. Наприклад ніж. Начебто не можна, бо це гострий і небезпечний предмет. Інші люди вважають, що ніж дозволяє лікувати зуби. Треба прикласти до щоки.

Могли святити мак. Щоб захистити господарку від злих сил, посипали цим свяченим маком. Цікавим і дивним є освячення пшона. Бо курки невдовзі матимуть курчат і добре їх підгодовувати свяченим пшоном.

Що робили волиняни по поверненню зі служби у храмі?

Дівчата поспішали до дому, бо вважалося, що чим раніше будеш вдома з освяченим кошиком, тим раніше прийдуть свати та вийдеш заміж. Багато хто зупинявся помилуватися сходом сонця, бо кажуть що на Пасху сонце грає, переливається крашанками – синім, жовтим, червоним. Таке можна побачити раз на рік.

Старші жінки кидали галузку на хлів. Вважалося, що тоді курчата та кури не покидатимуть меж обійстя. На Любомльщині, як що у сім’ї була незаміжня дівчина, то наливали в мисочку воду, клали туди яйце червоного кольору, і вона вмивалася. Казали, що дівчина буде красна, тобто красива, на неї хлопці звертатимуть увагу і вона швидше вийде заміж.

Далі родина сідала за стіл. Одні вважають, щонайперше треба поділитися яйцем на всіх членів сім’ї, як символ об’єднання сім’ї. Інші вважають, що треба з’їсти першим хрін. Чому хрін? Тому що на Волині люди займались збиральництвом ягід та грибів. Аби під час збору у лісі не зустрітися з гадами (вужі, гадюки), треба було покуштувати хрін першим.

Перший і другий день самого свята. Яких традицій дотримувалися волиняни, розкажіть про найцікавіші?

Дорослі люди не ходили у гості у перший день свята. Тут спрацьовує традиція "першого зустрічного". Коли ви зустрінете молоду, здорову, гарну людину, то цілий рік ви будете при доброму здоров’ї, все буде вдало. Тому люди старшого віку намагалися цей день провести вдома.

На Любомльщині було популярним ходити від хати до хати дітям до 10 років. Вони говорили – "Христос Воскрес!", і йому давали писанку чи крашанку. Так діти назбирували по кілька кошиків. Я пригадую своє дитинство, коли цілу вулицю обійшла, назбирала кошик і хотіла іти на сусідню вулицю, бо ж там на мене чекали крашанки. То був азарт, і сьогодні ця традиція побутує далі.

Коли похресник приходив до хрещених батьків, йому давали крашанку та ще якийсь гостинець. Це називалось "волочебне". На Маневиччині хресні батьки приходять до своїх похресників і самі приносять "волочебне".

Діти хотіли цікаво провести цей день, тому бавились. Популярною була гра "Битки". Одне яйце стукали о друге, якщо вибиваєш, то яйце забираєш собі. Інколи цю гру називали "гуматися" – цокатися. Але деякі діти хитрували і робили "воскувку" – у видуте яйце заливали віск, потім робили з нього крашанку. Таке яйце було міцніше, побити його було неможливо. Таки хитруни вибивали усі яйця.

В районах, які межують із Львівщиною є традиція "поливаного понеділка". Молоді хлопці обливають дівчат. Це своєрідний вияв симпатії. Як підтвердження взаємності дівчата дарують хлопцям крашанки чи писанки. Або не дарують, що вказує на відсутність почуттів.

Дехто на Пасху ходить на могилки, несе гостинець (паску, яйця) своїм предкам. Але це регіонально. Бо інші вважають, що не можна ходити у цей день на кладовище.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

Вибір редакції

На початок