6 квітня у Будищі на Звенигородщині відновили, розпочату у 2018 році, екологічну акцію "Шевченко єднає Україну". Учасники висадили Алею незламності: посадили 27 дубів, що символізують 24 області, Крим, Київ та Севастополь.
Молоді дубки виростили із жолудів, які зібрали під дубом Тараса Шевченка. Ще тисячу саджанців, вирощених від Кобзаревого дуба, роздадуть іншим областям.
Дуб Тараса — це дерево, в дуплі якого малий Тарас Шевченко ховав свої малюнки і ховався сам. Він знаходиться у селі Будище на Звенигородщині у колишньому маєтку пана Енгельгардта. Нині дереву більше тисячі років, його офіційно вважають другим за віком дубом після дуба Максима Залізняка, що у Холодному Яру.
Акція стартувала у 2018-2019 році. Щоб саджанець виріс до таких розмірів, потрібно 4-5 років.
Саджанці виростили в спеціальних розплідниках, пояснив перший заступник начальника державної екологічної інспекції Центрального округу Сергій Поліщук. Результатом задоволений.
"Хочемо, щоб в кожній громаді, населеному пункті росли дерева-нащадки Кобзаревого дуба. Ця акція від сьогоднішнього дня починає своє відродження. Із екологічної та культурної точки зору дуб має дуже важливе значення. Це символ сили, мужності, чесності, символ козаків, символ чистоти. З екологічної точки зору — це наш друг, партнер, який виробляє повітря. Дуб добре приживається в наших умовах. Хочемо, щоб у кожному куточку України росли дуби Шевченка, які будуть зміцнювати та об'єднувати народ", – розповів еколог.
Саджанці передадуть по всій територіальним і регіональним органам, які вже визначили локації. Алеї висадять на локаціях, які тим чи іншим чином пов'язані з життям, творчістю Кобзаря.
"Кобзар – це наша мова, культура. Сьогодні в країні війна, і наші хлопці в окопах читають молитву до Бога і слово Кобзаря. На цій землі Шевченко розпочинав свій творчий шлях", – сказав Сергій Поліщук.
Староста села Будище Валерій Кулик розповів про садибу пана Енгельгардта при житті в ній Тараса. Новий на той час будинок побудували в 1870-х роках. А старий, із дерева, був розташований далі від садиби.
"На той час тут були каштанові алеї. Це була закрита територія. Пан Енгельгардт на власній цегляній фабриці випалювати цеглу для будівництва нового маєтку, присадибної ділянки, тут стояли конюшні, ферми. Навіть фонтани були. Тут росли дубові ліси. Лиш ці дуби лишилися. Цьому тисяча років. Як козачкував Тарас Шевченко у 1828 році, і два роки він тут пробув, ці дуби вже тут стояли, і дупла вже були. Старожили розказують, що свої перші малюнки Шевченко від нього ховав у ці дубові дупла, поки не побачив, що хлопець гарно малює, і не почав підтримувати його талант", – розповів чоловік.
Голова Звенигородської райдержадміністрації Юрій Піковський, каже, що достеменно не відомо, що саме біля цього дуба ховався малий козачок Тарас.
"Це лише легенда, що, коли Тарас робив нотатки у своєму записнику, чи малював, ховав їх потім від пана в дуплі цього дуба. Ось це дупло, запломбоване. Дуб разів п'ять горів. Блискавка в нього влучала", — розповів Піковський.
Коли раніше бував біля колишньої літньої дачі пана Енгельгардта, пан Юрій бачив велику дубову колоду. Казали, що саме вона саме з того дуба, під яким мріяв, писав і малював Тарас.
Педагог-організатор Шевченківського ліцею Людмила Шинкаренко привела дітей допомогти садити алею.
"Це місцеві діти. 4, 5, 6. 9 клас. Вони і вчора тут були. Гуляють тут часто", – пояснила вчителька.
Учні розбирають лопати. Підходять до заздалегідь викопаних під посадку лунок.
"Гарна лопата. Взяв би додому. В господарстві б така знадобилася", – зауважив учень Ілля.
"Лопату красти не можна, бо нею треба буде багато копати", – підтримав розмову дідусь поруч.
"Я тобі на випуск подарую. Будеш копати", – додала вчителька.
Пані Людмила розповіла, що Шевченка шанують у селі і в школі.
"Часто ходимо в сад, що колишній садибі Енгельгардта, і в музей Шевченка. Особливо, до карантину і війни. А зараз проводимо онлайн-екскурсії визначними місцями, і так пізнають "живу" історію. У нас тут дуже багато екскурсій, навіть у воєнний час не припинилися. У музеї мало експонатів зараз, більшість заховані, але все одно люди їдуть. Люди, які до нас приїжджали, розповідали, що "хочуть зарядитися енергією цього місця". На громадянсько-патріотичному вихованні про Шевченка говоримо, як про людину, яка любила Україну. Дехто із дітей наслідує Тараса: пробують писати вірші", – деталізувала вчителька.
Дехто із дітей садив дерева вперше. Розповідають, що подобається жити в цьому селі. Учениця Юлія переїхала до Будища дев'ять років тому. розповіла, що не хотіла б бути схожою до Тараса, бо це важко, треба бути дуже розумною, пояснила.
"Шевченко малим сидів в дуплі дуба і малював картини", – згадала дівчинка.
Учениця місцевого ліцею Софія садить власного дубка. Каже, що приглядатиме за ним. А згодом покаже його своїм дітям.
"Тут добре живеться. Багато цікавих історій чуєш. Можна подивитися на дуби", – каже учениця Софія.
Начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець впевнений, що, роздавши саджанці в інші громади, символічно передамо шматочок черкаської стійкості, черкаського духу і символічно об'єднаємося.
"До кожного сіянця прикріплять вказівку, на якій чітко написано, що це за сіянці. Через тисячу років наші будуть ще кращими, ніж теперішній Шевченків. В контексті єднання нашої України передамо іншим регіонам для того, щоб ми продовжили символічно єднатися і пам'ятати, що ми українці, і ми сильні", – сказав Табурець.
Садити дерева прийшли переселенці із Бахмута. Родина із 12 людей вже рік мешкає у будинку в Шевченковому краї, а наймолодше немовля — дівчинка Евеліна народилася 15 січня, вже тут, на батьківщині Тараса. Учасники пообіцяли, що один із тисячі інших дубів займе своє місце в районі Бахмута.
Керівник Звенигородської філії Звенигородського лісового господарства Іван Бас пояснив, що на випадок, якщо якісь дубки не приймуться є достатньо самосівівів. Це молоді деревця повище. Ділиться порадою, як допомогти деревам краще укорінитися і набратися сили:
"У лісі молоді дубки полюбляють об'їдати дикі кози. Щоб швидше виганялися в висоту, сказав хлопцям секаторами пообрізати бокові нижні гілочки. Бо дубок довго гнітиться, поки піде в ріст, витрачає енергію на нижні гілочки. А так за два роки дуби дали десь півтора метра приросту", – розповів Іван Бас.
Цього року морозів не було, і листя з багатьох молодих дубів не опало, зауважив інженер лісових культур Звенигородської філії Звенигородського лісового господарства Сергій Чередник. Тож так і стоїть сухе. Але дубки ці здорові і скоро зазеленіють, додав та показав молодий саджанець:
"У саджанця є коренева шийка. Це частина дерева, де корінь зустрічається з основною верхньою частиною. При садінні ця частина має бути завжди як мінімум на 2 сантиметри в землі. Тому що якщо неправильно посадити, і ця шийка буде вище, сонце палитиме, і дерево засохне", – розповів інженер лісових культур Звенигородської філії Звенигородського лісового господарства Сергій Чередник.
Що відомо
- Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Він був поетом, письменником та художником. Написав 237 поем та віршів. "Кобзар" вперше видали 1840 року. Помер 10 березня 1861 року в Росії. Його поховали на Смоленському кладовищі. За 58 днів, 22 травня, прах Шевченка перевезли в Україну. Перепоховали його на Чернечій горі біля Канева.
- Тарас Шевченко став світовим рекордсменом за кількістю встановлених пам'ятників.
- 9 березня Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив переможців. Загалом до розгляду представлено 51 твір у шести номінаціях.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
