Мав виїжджати за кордон, але з початком повномасштабного вторгнення залишився боронити Україну. Старший солдат з 172-го батальйону на псевдо "Крава", який брав участь у звільнені Харкіщини. Історію бійця опублікували на сторінці 120-ої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ
Там всі вчинки переоцінюються. Цивільним цього не зрозуміти.
З початком повномасштабного вторгнення бійця відправили у район Слов’янська. Разом із своїми побратимами був прикомандирований до 95-ї бригади десантно-штурмових військ, де виконували з ними бойові задачі.
"Зайняли свою посадку і там облаштували позиції. Завдання різні були, але лопата – це друга рука. Адже потрібно сховатися, прикритися від масованого арт-обстрілу. Через деякий час починаєш розуміти, що по тобі стріляє, як правильно реагувати на той же фосфор, на гради, урагани... Це вже як звичка. Страх зникає", – розповів "Крава".
Завдання на позиціях виконували різні, зазначив "Крава". Під час війни боєць почав полюбляти тишу, але вона на передовій не є фактором спокою, а, навпаки, передвісником недоброго.
"О 5-ій ранку прокинувся – працює артилерія. Потрібно сховатися. Сховався, виліз, пішов на кухню, швидко випив чайку, перекусив щось і пора заступати на чергування. Заступив – обстріл мінометом, сховався. Це вже як звичка. Страх зникає", – розповів "Крава".
Військовий був разом із штурмовиками на звільненні Харківської області. Розповів, вдалося "віджати" чимало трофейної техніки ворога.
"Ми побували в багатьох гарячих точках під час контрнаступу, були в Ізюмі, звідти перейшли на Гороховатку. У ворога була велика паніка, вони були знищені із середини, максимально потрібно було вибити офіцерський склад, командування. Відсоток паніки їх ріс, вони залишали велику кількість техніки. Ця кількість техніки, яка "віджималась", це не злічити", – зазначив військовий.
В кінці листопада батальйон бійця вивели із формування. Далі вони поїхали захищати кордон з Білорусією.
"Тут люди ходять, тут діти бігають. Це так незвично. Навіть не знаходячись на передовій ти тренуєшся і не маєш втрачати той хист, який набув", – зазначив військовий.
За словами "Крави", батальйон, рота, бригада – це твоя нова велика сім’я, де кожен з військових не лише готовий прийти на допомогу в потрібний час, а й піде на все і до кінця заради побратима.
"Тут кожен готовий підставити своє плече, подати свою братську руку. Це особливо цінується на війні. Тут кожен – свій. І коли ти більше хвилюєшся за побратима, аніж за себе, це нормально. Це нові реалії, в які нас поставила війна. Це те, що далеко не завжди знайдеш у цивільному житті", – розповів Крава.
Читайте також
- Вінничанина нагородили медаллю за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію
- "Армія без жартів – це не про нас", – історія головного сержанта із бригади "Червона калина"
- "Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”
