"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”

"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”

"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”
На фото боєць бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”

Повернувся з ротації та готується до наступу Сил оборони боєць бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”. До повномасштабного вторгнення служив інструктором з фізпідготовки одного із батальйонів та грав у футбол за команду частини.

Тепер “Шева” – головний сержант одного із взводів “Червоної Калини”. Про роль сержантів у війську та бої на Луганщині розповів Суспільному.

Повномастштабне вторгнення росіян не стало несподіваним для бійця.

Була військова "чуйка"

Оборона Київщини

З перших днів вторгнення його підрозділ боронив Київщину. Звільняти область допомагало й цивільне населення.

"Підказували, говорили, де ворог, скільки техніки проїжджало, скільки ворожих солдатів. Дякуючи їм, ми знали куди рухатись", – розповів нацгвардієць.

"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”
Фото: бригада "Червона Калина"

На Київщині вперше проводив зачистку та особисо бачив, як жили російські окупанти.

"Якісь свині. Зайшли в будинок, стояв омивач для вікон. Русня брала його, розводила з горілкою і пила. Так як вони діяли, також показує, що це армія жалюгідних людей", – розповів Віктор.

Оборона Луганщини

Далі підрозділ Віктора вирушив на Луганщину, до міста Сєвєродонецьк. Там підрозділ “Шеви” майже місяць тримав оборону у промзоні заводу “Азот”. Розповідає, росіяни постійно штурмували позиції гвардійців.

"Бій тривав близько двох годин, але вистояли, стояли і ні кроку назад. Ворог максимум сил кинув на фланги. І вони вже почали оточувати нас, а ззаду була річка. Довелось виходити, щоб зберегти особовий склад і відійти на більш вигідні позиції", – розповів нацгвардієць.

Розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”
Бої за Сєвєродонецьк. Фото: Віктор на псевдо "Шева"

За кілька тижнів гвардійці “Червоної Калини” штурмували Білогорівку.

"Білогорівка – це таке маленьке село, розташоване дуже гарно. Воно в низовині, а навколо гори. Планували цей штурм не один день, починаючи з солдата, закінчуючи генералом. Два тижні плануали цю операцію. Все вивчали, працювала розвідка, аеророзвідка, готували особовий склад", – розповів "Шева".

Бої за Білогорівку були чи не найважчі, зазначив нацгвардієць.

"Ми знали, що буде важко, але ми зробили це. Більше батальйона було в цьому населеному пункті. І техніки також. На одну з наших груп вийшло ДРГ противника. Наша група впоралась та знищила противника. Дві доби у нас на це пішло і за Білогорівкою ми взяли висоту. Там вже будували свою лінію оборони. Білогорівка на сьогодні наша. Козаки її тримають, дякуючи НГУ, ЗСУ", – розповів нацгвардієць.

"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”
Бої за Білогорівку. Фото: НГУ

Посада сержанта у сучасному війську

Посада сержанта у сучасному війську – важлива, адже від них залежить бойовий дух підрозділу, каже гвардієць.

"Щоб був такий кулак, і щоб разом ми йшли в бій, і дали гідний бій. Завжди людей на це налаштовую. Я на своєму прикладі показує підлеглим, що потрібно працювати", – зазначив “Шева”.

Нині підрозділ “Шеви” на злагоджені, відпрацьовують тактику та освоюють нове озброєння. Віктор каже, страху перед великим наступом не мають, бо знають, заради чого воюють.

Читайте також

Вибір редакції

На початок