Дві черкащанки Олена Ластівка та Віра Позивайло протягом року повномасштабної війни відправили на фронт вісім автівок. Збираючи допомогу для захисників вони познайомилися та здружилися. Спочатку разом придбали тепловізор, а вже пізніше почали займатися автоволонтерством.
Вирішують волонтерські питання Олена та Віра вдома на кухні. Так само за філіжанкою кави рік тому почали свою справу.
"Тоді й почалося: машини, тепловізори, генератори, планшети... Це зв’язківці, їм не можна виїжджати на завдання, коли цього немає, їм нічого цього не видають, шоломи, спорядження, на початку навіть всього цього не було", – розповіла волонтерка Віра Позивайло.
Допомагали підрозділам, у яких служили друзі, родичі, розповіла Олена Ластівка. У обох – чоловіки військові.
"Перша 56-та, 24 ПШР, далі розвідка, потім 43-тя, потім 110, моя любима 70 двойка і перша танкова", – сказала волонтерка Олена Ластівка.
Гроші на початку збирали родичі та друзі.
"Спочатку був круг своїх самих близьких, це друзі, куми, знайомі, партнери, колеги в першу чергу", – згадала Віра Позивайло.
Зараз волонтерки краще розбираються в техніці, яку готують до відправлення.
"Спочатку ми не питали, бо їм було без різниці в якому вона стані прийде. А коли вже друга, третя, то ми вже самі розуміли, що нам треба її пофарбувати, то зробити, ходову перебрати. Ми приїжджали на СТО і кажемо, треба так зробити, щоб хлопці на ній від’їздили, і щоб хлопці повернулись на ній живі-неушкоджені", – розповіла пані Віра.
Волонтерка Олена Ластівка розповіла: зіштовхуються з певними технічними труднощами.
"Якщо старі якісь машини, і туди хлопцям треба такі запчастини, то це батько мій їде по друзях і вишукує всякі фільтри, повірте, у хлопців там є ще "буханки", а на них це проблема найти", – розповіла.
Батько Олени – Олександр Пашковський, за професією льотчик-інструктор. На фронт його вже не беруть, тож допомагає в тилу.
"Я їздив по гаражах, у кожного дома є, десь хтось щось взяв – і купа сальників, підшипників, різноманітних болтів, гаєчок, ключів. І все це я буквально місяцями збирав, і все потім передавав на авторемзавод. Це хлопці можуть підтвердити", – розповів пан Олександр.
Пан Олександр допомагає доньці звозити необхідні продукти та речі від волонтерів, аби завантажити чергову автівку. Його внук із друзями на подвір’ї дресують сторожову собаку Орсу. Діти вбрані у військовий стрій, оскільки теж, кажуть, збирають кошти.
"Ми зібрали 1 003 гривні, віддали дорослим і назбирали на машину і віддали на ЗСУ", – сказав волонтер Артем Терміжо.
"А ми беремо наш блок-пост, недалеко звідси, зупиняємо машини, беремо ящик для ЗСУ і заробляємо гроші, а потім все відправляємо на ЗСУ", – пояснив волонтер Андрій Федоренко.
Саме Артем згуртував навколо себе друзів, розповів його товариш Андрій Федоренко.
"Блокпост працює із 16, бо поки Артемка всіх збирає телефоном, ми збираємось і потім ідемо на блокпост", – сказав Андрій Федоренко.
Хлопці пишаються, що допомагають військовим.
"Ми оцю машину, як сказати, не купили, її фонд купив, а ми десь десять літрів бензину залили, та й все", – розповів волонтер Андрій.
Така допомога теж суттєва, адже кожна гривня має значення, пояснила Олена Ластівка. І сподівається, що восьма машина точно остання.
"Завжди зарікаюся, надіюся, коли вишні зацвітуть, от все-таки війна закінчиться", – каже Олена.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
Читайте також
- Замість мотофесту: у Черкасах зібралися байкери, щоб допомогти військовим на передовій
- У Черкасах відкрили пам’ятну дошку на честь загиблого волонтера Павла Собка
- Щодня відправляють посилки на фронт: як канівчани волонтерять дев’ять років
- Американський журналіст відвідав Черкащину, аби написати про війну в Україні
