У Дніпрі, в обласній фтизіатричній лікарні, діти перебувають на тривалому лікуванні – по три, шість і навіть дев'ять місяців відрізані від зовнішнього світу. Але завдяки лікарняним вчителям вони опановують шкільну програму і не відстають від однолітків. Нині у школі при лікарні працюють класи для всіх вікових категорій – від дошкільнят до учнів старшої школи.
Журналісти Суспільного провели день у "Школі супергероїв". Це перший в Україні проєкт, який має на меті навчати дітей у лікарнях.
"Намагаємося створити атмосферу радості"
Юлія вчителює у "Школі супергероїв" вже шість років. Каже, діти в лікарні перебувають довго, тому дуже часто з ними зустрічають дні народження саме вчителі.
"Ми розуміємо, що це діти від 6 до 11 років, і цим діткам ще необхідні батьки, батьківська підтримка. Тут вони переживають стресовий стан. І вони починають тут шукати опіку, як вдома. І ми намагаємося педколективом створити ось цю атмосферу співдружності, намагаємося створити атмосферу радості", – розповіла Юлія.

Лікують у цьому закладі й найменших, тому, додає Юлія, вони тут не лише за вчителів, а й за батьків.
"В порівнянні з тією школою, де я раніше працювала, я тут не тільки вчитель. А все ж таки вони в мені шукають матусю, тому що дітям початкових класів це необхідно, і перебувати без батьків, без дорослих, рідних тощо, без спілкування. І все ж таки віддачі душевної тут більше", – додає жінка.
А ще розповідає, що попри хворобу діти хочуть навчатися.
"Суперсила. Що я можу сказати, діти все ж таки хочуть навчатися не онлайн, а в класі. І суперсила яка – ми разом долаємо всі труднощі", – розповідає Юлія.

Асистентка виховательки Ольга розповідає, що найбільше хочеться бути поряд з дітьми й допомагати їм.
"Ти йдеш на роботу із задоволенням, ти йдеш з роботи із задоволенням. Немає складнощів поки ніяких", – розповідає Ольга.
Урок починається з обіймів
Замість звичного початку уроку — обійми, каже вихователька "Школи супергероїв" Ірина.

"Ти зранку заходиш, і вони до тебе летять. Тобто моя професія – єдина професія, яка починається з обіймів. Весь день ми тактильно відчуваємо один одного, очі щасливі, усмішки. І коли я йду додому: ми вас не відпустимо без обіймашок. Вони чують любов, яку ми вкладаємо", – розповіла вихователька.

Діти – найкраща мотивація
Більш як 20 років викладає і вчителька Олена. Дітей вона навчає української мови й літератури.
"У "Школі супергероїв" вони мають бути мотивовані, сильні, з надможливостями, тому що це супергерої. І відповідно не відставати від шкільної програми. Ось так працюємо, такі лайфхаки. Вчитель – це не тільки той, хто вчить інших, а ще й вчиться. Зараз опановую нову царину – це психологія, щоб мати змогу підтримувати в наш непростий час", – каже Олена.
Додає: діти для неї – найкраща мотивація.
"Що мотивує мене? А подивіться на них. На ці зірочки. Не дивлячись на те, що знаходимось в лікарні, на те, що така непроста ситуація в країні, але вони живчики, прагнуть до життя, прагнуть оцього драйву, і дають нам сили жити й робити далі", – зазначила жінка.
Психологиня "Школи супергероїв" Наталя працює вже 30 років. Розповідає, що для дітей головне безпека та турбота про них.
"Діти, з якими я тут працюю – це діти, яким дуже потрібна безпека, турбота, емоції. І це їм віддаєш. Опора, підтримка з тим, з ким ти спілкуєшся. Це і є суперсила", – розповіла Олена.
Лікар про збільшення кількості пацієнтів і складність роботи з дітьми із зони війни
За словами лікаря-фтизіатра обласної фтизіатричної лікарні Дмитра, дітей до 5 років найбільше у групі ризику інфікування туберкульозом. За його даними, зараз у відділенні 28 дітей всіх вікових категорій – від року до 18.
"Діти мають постійно або амбулаторно, або стаціонарно під наглядом, щоб контролювати їх стан в процесі лікування, тобто контролювати, як діти переносять терапію. До повномасштабної війни відділення було заповнене на половину. Дітей стало більше, діти з зони бойових дій. З ними важче працювати, бо вони бачили війну. Вони травмовані психологічно, в цьому плані з ними важче. "Школа супергероїв" для нас – як знахідка, як ковток свіжого повітря. Це для нас велика підтримка та допомога. Бо діти можуть отримувати не тільки сучасне обстеження, лікування від важкої хвороби, а також якісну освіту", – говорить лікар.
Каже: найважче працювати з тими дітьми, які пережили ще й досвід бойових дій.
"З ними важче працювати, бо вони бачили війну, вони травмовані психологічно, в цьому плані з ними важче", – зазначає медик.
Історії дітей
Дітей тут називають "супергероями". Суспільне поспілкувалося з декількома пацієнтами.
Софії 9 років. Вона приєдналася до "Школи супергероїв" місяць тому разом зі своєю молодшою сестричкою. Розповідає, що найбільше їй подобається українська мова.
"Це наша рідна державна мова, я хочу її знати", – каже дівчинка.
На питання, яку суперсилу вона хотіла б мати, відповіла – літати, аби полетіти на Червоне море.
"Коли я прокидаюся вранці, то мрію швидше прийти до "класу супергероїв" та навчатися", – говорить школярка.

Сергію 11 років. Він з Донеччини. Розповідає, що в їхній амбар з зерном влучив снаряд.
Сергій разом із братами ловили та смажили рибу і пригощали нею бійців ЗСУ. Потім хлопчик захворів і опинився в лікарні. Каже, що найбільше у школі йому подобається інформатика та українська мова. Мріє повернутися додому і відновити заняття спортом.
Мовою цифр
- У 2022 році в Дніпропетровській області виявлено найбільшу кількість випадків захворювання на туберкульоз – 3364, з них – 59 дітей та 14 підлітків, це дані Центру громадського здоров’я.
- Станом на 24 березня 2023 року в регіоні діагностовано 698 рецидивів захворювання, 554 нових випадки. З низ 20 дітей віком них дітей віком від 0 до 14 років – 20, підлітки – три випадки, згідно із даними Криворізького протитуберкульозного диспансеру.
Читайте також
В Україні понад 18 тисяч людей хворіють на туберкульоз. Як війна впливає на поширення хвороби
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро