Уламкові поранення кінцівок та тіла — з такими травмами найчастіше потрапляють військовослужбовці з Донецької області до лікарень Дніпра. Зараз тут лікуються 22-річний Станіслав та 23-річний Владислав, які отримали поранення неподалік від Бахмута.
Отримав перше поранення у День незалежності
Уламкові поранення від 80-міліметрової міни військовослужбовець ЗСУ Станіслав отримав в бою неподалік Бахмута. Тоді наші військові пішли у штурм.
"В мене гомілка поранена, уламок мені вже витягли й зашили, і кисті, передпліччя. Палець німий, але сказали, що все буде добре. Відбувся лайтовими пораненнями", — розказує боєць.
Хлопець родом з Херсонської області. Розповідає, минулого року в березні, виїжджаючи з окупованого міста, вирішив одразу їхати до військкомату — вступати до лав Збройних сил України, до цього була строкова служба. "В перші дні мені хотілося йти воювати, я записався в тероборону, але прийшовши туди, я зрозумів, що немає засобів захисту, ні зброї — нічого. Врешті-решт ми все одно відійшли, й російська армія зайшла в Мелітополь 25 лютого. Намагалися брати з військовим досвідом, а у мене була строкова служба, і я напросився на службу. Зараз такого в військкоматах я не бачу", — говорить військовослужбовець. Кілька місяців він навчався, далі — служба в Донецькій області.
"Ми поїхали у Вугледар, і десь до кінця літа ми боронили Вугледар. Потім приїхали в Бахмут, якраз в початок повномасштабного наступу на Вугледар", — розповідає Станіслав.
У День незалежності в селі Кодема під Бахмутом, згадує чоловік, отримав перше поранення. Куля дійшла до коліна, її витягли лікарі. За місяць повернувся на фронт, бо знав: на нього чекають побратими.
"Якби не вагнерівці, регулярна армія б не мала успіху на цьому напрямку. Вагнерівці, по перше, мотивовані тим, що їх "обнуляють", якщо вони не йдуть в наступ, і тим, що вони бувають часто під наркотиками. Часто, але не всюди. Є й здорові підрозділи. На крайньому штурмі, де мене поранило, там були повітряно-десантні війська Російської Федерації. Вони під час нашого штурму відійшли, й ми успішно зайняли оборону", — згадує боєць. За словами Станіслава, настрій військовослужбовців бойовий: боронять свою країну. "Тяжкувато, але воюємо. Тяжкувато, через те, що нас досить скупо міняють, ротації поганенькі. Це через те, що люди не хочуть мобілізуватися, йти воювати. Я не знаю, чому так", — говорить Станіслав.
Прилетіло, коли виліз з окопу
23-річний військовослужбовець ЗСУ Владислав поранення теж отримав в боях за Бахмут, сам військовослужбовець — з Полтавської області. Мобілізувався до війська восени 2022-го.
"Поранення не тяжке, пробило щоку, зуби, маленькі уламки в самій щоці. В окопах стояли, в обороні. Виліз з окопу — і прилетіло", — каже Владислав.
"Найчастіше до нас поступають військові з уламковими пораненнями верхніх і нижніх кінцівок. Також є поранення черевневої та плевральної порожнини. Ми оперуємо їх у нас в стаціонарі, а потім вже відправляємо в евакуацією до західної України або вони доліковуються у нас в стаціонарі", — розповідає лікар-хірург. Лікуватимуться Станіслав та Владислав ще близько двох тижнів. Далі обидва чоловіки планують повернутися на фронт.
Читайте також
За один будинок можемо воювати тижнями: розповідь нацгвардійця про бої за Бахмут
"Проти нас воюють, як книжка пише". Оборонець Бахмута розказав про бої за місто
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram