У селі Бовшів на Івано-Франківщині попрощалися з Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі. Сотні людей прийшли віддати шану полеглому командиру спецпідрозділу "Вовки Да Вінчі", повідомляє кореспондентка Суспільного з місця події.
Прощання з Да Вінчі відбувалося в Народному домі Бовшева.
Двоюрідний брат Дмитра Коцюбайла Павло на позивний Рудя воює у спецпідрозділі "Вовки Да Вінчі". Боєць розповів про останні хвилини життя командира.
"Я одне хочу сказати: не знаю, чи будуть ще такі командири. Дмитро завжди йшов першим у бій і останнім виходив з поля бою. Я був поруч, коли він загинув. Нас накрили "градами", і він останнім забігав у бліндаж", — каже Рудя.
Жителька села Бовшів Марія Гнатюк розповідає: Дмитро Коцюбайло був доброю та порядною людиною.
"Пам‘ятаємо його, як добру, слухняну дитину. Вчився гарно. Допомагав, якщо треба було. До бабці приїжджав в останні роки. Бабця ним дуже тішилася, вона Дмитром дуже пишалася", — каже Марія Гнатюк.
Читайте також: Як згадують загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла, відомого як Да Вінчі
Колишній керівник "Правого сектору" на Івано-Франківщині Василь Абрамів разом з Дмитром Коцюбайлом пройшли Майдан, перші бої у 2014-2015 роках за свободу України.
"Разом з ним були при штурмі Карлівки, брали участь у звільненні селища Піски, потім — участь в операції на Савур-могилі. Дмитро виріс зі звичайного штурмовика до командира підрозділу. Мужній, вольовий, сміливий хлопець, наш земляк. Я думаю: його шлях воїна є прикладом для наступних поколінь. Тяжко, що такі молоді хлопці зараз гинуть. Це — ціна нашої свободи", — каже військовослужбовець Василь Абрамів.
Син Оксани Кіщак товаришував з Дмитром Коцюбайлом.
"Він був дуже скромним, мав талант до малювання. Дмитро був патріотом. Дружив з моїм сином. Багато разів бував у нас вдома. Просто немає слів, щоб передати весь жаль. Дуже шкода таких людей. Шкода його досвіду, його такої життєвої не по роках мудрості. Дуже важко", — ділиться Оксана Кіщак.
Загинув Дмитро Коцюбайло 7 березня 2023 року у боях під Бахмутом. Воїну було 27 років.
У Да Вінчі залишилися дівчина, брат, чотири сестри, мати й бабуся.
10 березня 2023 року Дмитра Коцюбайла на позивний Да Вінчі поховають у Києві.
Що відомо
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське Бурштинської громади на Івано-Франківщині. Упродовж трьох років навчався на художника в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї. Через любов до мистецтва Дмитро і вирішив взяти позивний Да Вінчі.
Воювати пішов одразу після Революції гідності у 2014. Да Вінчі командував 1 окремою штурмовою ротою ДУК "Правий сектор". Отримав важке поранення уламком від танкового снаряда в Пісках на Донеччині. Після трьох місяців реабілітації повернувся на фронт.
Брав участь у визволенні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою.
30 листопада 2021 року Дмитрові Коцюбайлу присвоїли звання Герой України за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Дмитро Коцюбайло — командир спецпідрозділу "Вовки Да Вінчі" 67 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
