Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"

Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"

Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"
Полковник Нацгвардії та заступник командира бригади "Спартан" Віталій Шум. Фото: Суспільне Харків

Бригади "Гвардії наступу", які зараз формуються, будуть штурмовими підрозділами. Кого туди рекрутують — Суспільному розповів полковник Нацгвардії та заступник командира бригади "Спартан" Віталій Шум.

"Спартан" — бригада Національної гвардії, яка боронила Харків на початку повномасштабного вторгнення, відтискала ворога від міста у квітні, брала участь у звільненні регіону у вересні 2022 і нині воює, зокрема, у Бахмуті.

Вісім штурмових бригад

Ця бригада буде частиною "Гвардії наступу", яка зараз формується, правильно?

Оскільки наші військовослужбовці зарекомендували себе з позитивної сторони: відбили наступ на місто Харків, зачистили повністю Харківську область — ті рубежі, які нам були визначені з самого початку. Назву "Гвардія наступу" дала нам штурмова бригада "Спартан".

Вона так називається, "Гвардія наступу", саме з перспективою на наступ?

Так, формуються бригади штурмові: як підрозділи Національної гвардії, так і Нацполіції, й Державної прикордонної служби в загальній кількості вісім штурмових бригад.

Бригади розміщені по різних точках України, у різних областях і регіонах. І "Кара-Даг" — вони взяли зобов'язання звільнити Крим. У нас зобов'язання звільнити Харківську, Донецьку, Луганську області. Тобто в загальному вийти на рубежі, які були ще визначені Конституцією 1991-го року.

Про формування й набір

Він створюється з нуля чи на базі вже наявного підрозділу?

На базі чинного підрозділу. Тільки змінилася в нас чисельність. Так само й озброєння, й люди, й екіпіровка — все повністю відповідно до штатної структури буде збільшуватися: і танкові підрозділи, і зенітно-ракетний, гаубичний дивізіон. І в нас батальйони, які укомплектовуються як технікою БТРами, бронеавтомобілями, автомобілями.

Наскільки важко йде формування нових підрозділів?

Здивувало, коли у нас почалося повномасштабне вторгнення, як цивільне населення до нас пішло: як і мобілізувалися, так і укладали контракти, тобто люди були готові обороняти свою державу й обороняти свій рідний дім.

Коли вже почалося формування штурмових бригад, проводиться відбір особового складу.

Критерії та вимоги

Тобто у вас є вимоги, ви не хочете абикого?

Уже вимоги є, але у нас дуже цікавий особовий склад, навіть цивільне населення, яке вмотивоване.

Тобто обираючи між людиною, яка воювала, і тим, хто хоче, але нічого не вміє...

Увага на це звертається. Якщо у людини вже є досвід у бойових діях з 14-го року, людина мотивована, бажає, але в нього є проблеми зі здоров'ям, таких людей ми також відбираємо.

Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"
Полковник Нацгвардії та заступник командира бригади "Спартан" Віталій Шум. Фото: Суспільне Харків

У нас є підрозділи різні: таких, як інструкторів, у нас є бойова служба, де планують навчання, тренування, практика.

Тобто такого вибору, що навчений, але не дуже мотивований, чи мотивований і ненавчений, немає? Ви візьмете і такого, і такого?

Є різні випадки. Є мотивований, навчений, але він раніше судимий.

Що ви робите в таких випадках?

Ми таких людей не беремо. Репутація має значення.

Про мотивацію

Чи правильно буде сказати, що за цей рік всі, хто вмів і хотів, і відчував бажання й потребу піти захищати Україну, уже воюють?

Українська нація досить мотивована. Від початку війни до нас у військову частину прибув цивільний з західної України. Він з багатодітної сім'ї. І він звернувся в військкомат. Військкомат його "бортанув". Він довго не думаючи, сідає на потяг і їде в Харків. Прямо на залізничному вокзалі знайшов працівників поліції, почав їх смикати за всі ниточки: "Хочу воювати, хлопці, війна". Вони його відправили відразу у військкомат. Там побачили, що така людина мотивована, і він потрапив до нас в бригаду.

Є питання до військкоматів?

Є.

Строковики та контрактники

Яке зараз співвідношення добровольців і кадрових? Кадрові в меншості?

У нас на цей час таких порівнянь немає. Якщо військовослужбовець за контрактом, мобілізований — строковик, вони обидва є військовослужбовцями під час воєнних дій. У нас з перших днів війни брали участь солдати строкової служби.

Це нормально?

Строковики показали себе з такої позитивної сторони під час оборони й міста Харкова, і Харківської області, що деякі на голів п'ять-шість вище навіть від самих кадрових.

Ви маєте на увазі саме мотивацію чи професійність підходу?

Мотивація. А професійність, навченість вся здобувалася в бою. Всім страшно було перші дні. Офіцери не показували, що вони бояться. Підлеглі, особовий склад почав за ними тягнутися.

Про строковиків ще спитаю: чи їх питали, чи могли вони відмовитися? Чи їх підняли й по тривозі вийшли на якусь позицію?

Розумієте, якщо раніше в нас згідно з всіма нормативними документами... От коли в нас почалося проведення Антитерористичної операції, Операції об'єднаних сил. Тоді було конкретне розпорядження, що солдатів строкової служби заборонити. Тільки якщо він бажає особисто, з дозволу батьків, з дозволу його особистого, тоді й відправляли в цей чи інші райони виконання задач.

Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"
Полковник Нацгвардії та заступник командира бригади "Спартан" Віталій Шум. Фото: Суспільне Харків

А зараз солдат строкової служби, який був призваний у 20-му році, який вже мав весною демобілізуватися у 22-му році, він залишився воювати, бо його не демобілізували. Це солдат строкової служби. А коли мобілізований приходить, якому 19 років, і він в армії не служив, має статус "солдат строкової служби", і всі думають, що мобілізовані — це вже з життєвим досвідом. А є такі випадки, що він ще молодший від солдата строкової служби.

І немає зовсім підготовки жодної?

Підготовки ніякої немає. Строковикам — можна просто низький поклін їм від нашої бригади. Якщо 24 лютого о 7:30 ранку з території нашої частини розрахунками гаубичного дивізіону була положена колона російських танків при в'їзді в Харків — строковики. Строковики також збили перший літак ворожий Су-24. Також їхній розрахунок: один збиває літак, а інший через деякий час бере в полон підполковника Російської Федерації.

У нашій бригаді в перший же день попали в полон строковики — 92-а бригада. Перед самим початком вторгнення вже виставлялися блокпости. Тобто була інформація з різних джерел, що "ймовірно". І ми помаленьку вже готувалися. І коли на блокпостах вже стояли, зі сторони російського кордону їхали наші машини. Наші військовослужбовці просто їх пропустили, бо думали, що то наші їдуть, а це просто були машини, які вже добросовісно "віджали".

Цивільні?

Військові. Не буду тільки казати, якої структури. І вони їх пропустили. Це виявилися вже російські бійці на автотранспорті. І так потрапили вони в полон в перший же день війни.

Першими входили "СОБР"Спеціальний загін швидкого реагування , ОМОН". У них були машини укомплектовані щитами, палками.

У нас під Харковом була розгромлена колона. Заходили перші міліцейські підрозділи. Розбили колону, після цього вже танки пішли, бо побачили, що ніхто їх не чекає з хлібом і сіллю.

Про оборону окружної

У вас була своя ділянка на кільцевій, яку ви боронили?

У нас були визначені рубежі на самій кільцевій, починаючи від "Рози вітрів", це як на Старій Салтів і аж до Черкаської Лозової.

Це виїзд через П'ятихатки?

Так.

Тобто три виїзди з міста: на П'ятихатки, на Циркуни й на Вовчанськ — це був ваш відрізок? І це, власне, був головний напрямок ворожого наступу.

Першим ділом взяли бій, потім тримали оборону, після цього почали помалу їх відтісняти. Взяли оборону Золочівського району, Дергачівського.

І брали участь у звільненні Харківської області.

У вересні вже конкретно контрнаступ пішов наш: Слатине, Козача Лопань, Дементіївка. З червня це реально для нас було, як Бермудський трикутник. Як для росіян Чорнобаївка, так само для нас була Дементіївка. Після контрнаступу аж до границі їх всіх виштовхнули.

Але там і досі не вщухають бойові дії.

Розумієте, якщо з території Росії артилерія працює, а ми на території Росії не працюємо... Ветеринарне (селище у Дергачівській громаді — ред.). Там 300 метрів і вже кордон. Гоптівка — метри, навіть не кілометри.

Це винятково артилерійські, що називається, дуелі?

Вони просто далі завдають удари по території України.

Спроб наступу чи штурму там немає?

Активних дій немає, тільки артилерія працює їхня. І міномети, танки працюють.

Як Нацгвардія стає частиною "Гвардії наступу" — інтерв'ю заступника комбрига "Спартан"
Полковник Нацгвардії та заступник командира бригади "Спартан" Віталій Шум. Фото: Суспільне Харків

Коли минувся оцей перший страх, перша розгубленість? Це питання годин чи днів?

Розгубленість я загубив ще в 14-му році у місті Луганськ. 29 квітня, коли вже пішли, як називали їх "сєпари". І першим ділом ми взяли оборону УВС (Управління внутрішніх справ — Ред.) Луганської області. Після цього я брав участь в Луганському аеропорту разом з 80-ю десантно-штурмовою бригадою. Саме тоді в мене розгубленість була.

Війна все ж таки відрізняється?

Це просто "квіточки" були. Зараз наша бригада виконує задачі в Бахмуті. От там зовсім інша війна. Не те, що було в нас у в Харкові.

Що відомо

  • На 1 березня 24 тисячі 235 українців вже подали заявки на вступ до штурмових бригад "Гвардії наступу", які з 1 лютого почало формувати Міністерство внутрішніх справ України.

Читайте також

"Гвардія наступу": як, кого і для чого набирають у штурмові бригади

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок