365 днів героїчного спротиву українців. 24 лютого 2022 року близько 5 години ранку жителі Житомирщини прокинулися від вибухів – почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Жителі області поділилися своїми спогадами про перший день війни.
Житомирський міський голова Сергій Сухомлин каже, що пам'ятає той день по хвилинах.
"Ми прокинулися від перших вибухів, які були навколо Житомира, – розповідає Сергій Сухомлин. – Десь о шостій ранку ми вже організовували машини водоканалу для вивозу специфічної військової техніки для того, щоб її зберегти і передати нашим військовим. Дуже добре пам'ятаю відчуття перших днів, перших тижнів війни. Практично місяць знаходилися у кабінеті і раділи кожному сходу сонця".
Росіяни увійшли в Житомирську область з боку Білорусі та зайняли позиції в Народицькій громаді, окупувавши чотири села.
"Почалася війна, евакуація, – ділиться спогадами Народицький селищний голова Олег Ярмолюк. – Люди ж цього не розуміли, що сьогодні почали стріляти і вже сьогодні зайдуть в наші населені пункти, які й були окуповані. Вже десь о 10 годині прикордонні села були окуповані. Ніхто не думав, що воно так може початися: пожежі, вибухи".
Голова правління Фонду громади Житомира Жанна Соловйова пригадує, зранку 24 лютого і не думала, що буде волонтеркою. Каже, що це був найжахливіший день у її житті.
"Сльози текли з очей, – каже Жанна Соловйова. – Мені здається, що то був найжахливіший день у моєму житті. Було відчуття того, що ти не знаєш, що на тебе чекає. Коли війна, то треба, мабуть, вміти стріляти, щоб була якась зброя, а якщо будуть поранення, то треба вміти надавати допомогу медичну. Я нічого цього не вмію. Ходила і думала: кому треба ці проєкти, якими я займалася стільки років, кому треба фандрейзинг. І потім така: фандрейзинг – збір ресурсів. І о другій годині дня 25 лютого ми вже розпочали кампанію зі збору коштів".
"У лікарні звучало: це війна, а медики – військовозобов'язані і повинні працювати на своєму фронті. У той день у нас було близько 20 післяпологових жінок, а у відділенні патології – десь 18 пацієнток і 10 пологів. Всі жінки були налаштовані на те, щоб швидше народити дитину, пригорнути її до себе, залишитися живими і вберегти їх", – згадує Світлана Данилюк.
Інформаційний фронт тримали журналісти. Кореспондентка Ірина Кирилович 24 лютого на сьому годину ранку готувала оперативну інформацію.
"Тоді майже три доби я не спала, бо були постійні включення в етер, – розповідає Ірина Кирилович. – Це було неймовірно складно, а потім, як виявилося, було ще гірше. Ми почали знімати наслідки ворожих обстрілів, історії людей, які втратили абсолютно все. За той період я бачила стільки болю і жахіть. І кожного разу, повертаючись зі зйомки, я казала, що це була моя найтяжча зйомка, але потім була ще і ще не одна така".
Усі разом ми вистояли, супротив триває!
Читайте також
- Народила 24 лютого: Наталія Ярмолюк розповіла про пологи у Житомирі у перший день війни.
- За 24 години організували цілодобову роботу всіх лікарів – лікарі Народицької лікарні про роботу в умовах війни.
- На Житомирщині жителі Народицької громади розповіли про життя в окупації.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
