"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни

Ексклюзивно
"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Фото: 123 бригада ТрО/Facebook

З початку повномасштабного вторгнення російські війська декілька разів намагалися захопити Дніпропетровщину. Вони наступали з Херсонського та Миколаївського напрямку на Кривий Ріг і вже були на підступах до області.

Як військовим і цивільним Дніпропетровщини вдалось втримати оборону — Суспільному розповіли військовослужбовці та начальник військової адміністрації Кривого Рогу.

Колони військ РФ наступали з Херсонського та Миколаївського напрямків на Кривий Ріг.

"25, 26 лютого вони вже проходили Новий Буг, Баштанку, до Казанки доходили – це майже Кривий Ріг. А за чотири дні були на знаку Інгулець. А в Кривому Розі на той час була лише бригади Національної гвардії, і то не в повному складі. Тут залишилося два танки. І то вони залишилися, тому що вони зламані були", – розповідає військовослужбовець Нацгвардії Олександр Піскун.

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Військовослужбовець Нацгвардії Олександр Піскун. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Також була спроба висадки десанту РФ у криворізькому аеропорту.

"Міжнародний аеропорт Кривий Ріг. Над об’єктом працювали три бойових літаки, проводили його дорозвідку, імітували атаку. З метою зрозумілою – розгортання десантних підрозділів окупантів для заволодіння стратегічною ініціативою. Особовий склад продемонстрував, що вже на об’єкті перебуває військовий підрозділ, що він контролюється військовими, і це буде значна проблема", – згадує військовослужбовець Ігор Сапіга.

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Військовослужбовець Ігор Сапіга. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Тримати оборону, розповідає Олександр Піскун, було вкрай важко – не вистачало військових та техніки, тому використовували потужності місцевих підприємств.

"Танки в короткий термін були відремонтовані силами міста. І вони стали на оборону. Екскаватори рили окопи, кілометри окопів, усі підприємства робили протитанкові їжаки, звозили на блокпости бетонні плити, блоки, будувалися блокпости за лічені години. Вибухівку з підприємств підвозили – мінували підходи", – каже військовослужбовець.

Військові згадують, тоді об'єдналися всі. Інформацію про пересування колон військ РФ передавали фермери.

"Через Казанку з Миколаївського напрямку спроба така – велика колона йшла, проривалася до міста на дуже великій швидкості. На тому напрямку стояв один БТР, один наш міномет і група військовослужбовців з Національної гвардії. Координати були місця розташування колони, бо нам фермери знайомі з Баштанки, з Нового Бугу нам передавали всю інформацію. Наші гвинтокрили і наші пілоти врятували наше місто. Вони зробили три заходи і знищили колону ворожу", – розповідає військовослужбовець Нацгвардії Олександр Піскун.

Та 150 одиницям техніки вдалось прорватися та піти у бік Кривого Рогу. Їх чекали та зупинили, розповів голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

"Ми тоді вигнали БілАЗи на миколаївську трасу, попрострілювали там катери, колеса, заблокували, там шість БілАЗів, і дозор цієї колони вперся в ці БілАЗи, метрів 500 не доїхав. А сама колона відійшла. Стала на Новим Бугом, вони не змогли пройти, потім зробили напівколо і пішли на Вознесенськ, де їх зустрічала 80 бригада", – каже Олександр Вілкул.

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Аби стримати російську армію на території області довелось підривати шляхи, розповів Олександр Вілкул.

"Потім, окуповуючи Херсонську область, з півдня до нас підходили війська агресора РФ. Ми підривали будь-які шляхи з твердим покриттям, підривали мости, тунелі. Промисловою вибухівкою, до речі, підривали", – каже він.

"І залізничні мости. На залізничному потягу, вони його завантажили, і хотіли зайти аж на Радушне, Апостолове", – розповів Олександр Піскун.

Коли техніка РФ майже дійшла до Інгульця, допомогла "трофейна" техніка.

"На захопленому під Новим Бугом "Граді" ворожому, який ми взяли як трофей, ми знешкодили колону спецпризначенців російських" , – розповідає військовослужбовець Нацгвардії Олександр Піскун.

Тим часом у інших містах області будували фортифікаційні споруди, організовували охорону важливих інфраструктурних та промислових об'єктів, готували "коктейлі Молотова".

Коли я повернувся вперше у Дніпро після виїзду, якраз будували блокпост на в’їзді у місто. І просто людей як мурах. Робили "коктейлі Молотова". У всіх вони простояли і потім не знали, куди їх дівати", – розповів військовослужбовець ЗСУ Дмитро Кошка.

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Військовослужбовець ЗСУ Дмитро Кошка. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

"Варили в гаражах і їжі, і будь-які інші фортифікаційні споруди. Дуже багато підприємців долучилося до оборони міста, надали свої екскаватори, техніку, матеріали і т.д.", – згадує військовослужбовець Андрій Сарвіра.

"Вантажівками перекривали рух колон РФ": як Дніпропетровщині вдалось втримати оборону в перші дні повномасштабної війни
Військовослужбовець ЗСУ Дмитро Кошка. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Андрій Сарвіра додає, таке велике місто як Дніпро зайняти вкрай важко, особливо, якщо воно так обороняється.

"Я впевнений, що якби Росія дійшла до Дніпра, то була б історія така сама, як з Харковом, бо штурмувати такі великі міста дуже важко. Місто, яке обороняється, зайняти дуже важко", – додає Андрій Сарвіра.

Читайте також

Ракетні атаки, потік переселенців, випробування блекаутами, дерусифікація. Як Дніпропетровщина прожила рік війни

Евакуація, релокація, дерусифікація, "прильоти" й "атомний тероризм". Як Дніпропетровщина прожила пів року війни

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок