24 лютого минає рік повномасштабної війни в Україні. За офіційними даними, через бойові дії в області загинули 218 мирних жителів, 800 — поранені. Від початку російського вторгнення ракетних ударів, ударів дронами та обстрілів з важкої артилерії зазнали всі сім районів Дніпропетровщини. 11 громад області наразі визнані такими, що постраждали від війни. У регіоні пошкоджено понад 5 тисяч будинків, а також об’єкти соцсфери, освітні заклади, лікарні, підприємства, комунікації, пам’ятки історії та культури.
Однак Дніпропетровщина стала однією з областей, де знайшли прихисток найбільше переселенців, регіон стійко витримував блекаути, а також активізував процеси декомунізації та дерусифікації.
Суспільне Дніпро розповідає, яким був рік, що минає від дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на Дніпропетровщині.
Ракетні удари: багатоповерхівки у Дніпрі та Кривому Розі, залізнична станція у Чаплиному
Російські війська впродовж року скерували на Дніпропетровщину понад 300 ракет різного типу. Ударів зазнавали міста, громади й села області. За даними голови облради Миколи Лукашука, пошкоджено понад 4 тисячі будинків, дві тисячі з яких — в Нікополі. Нищилося не лише житло й об`єкти цивільної інфраструктури — гинули цілі родини.
Найтрагічнішим за кількістю загиблих та поранених став ракетний удар по багатоповерхівці Дніпра 14 січня 2023 року. Війська РФ випустили крилату ракету Х-22, яка зруйнувала два під`їзди дев`ятиповерхового будинку. Рятувально-пошукова операція тривала 69 годин. Внаслідок удару загинули 46 людей, понад 80 дістали поранення.
Читайте також: "Я і кричала, і плакала". Дві історії людей, які врятувалися під час ракетного удару по багатоповерхівці Дніпра
Трохи менше ніж за місяць до удару по Дніпру російська ракета влучила у триповерховий будинок у Кривому Розі, зруйнувавши цілий під`їзд. Загальна кількість жертв — п`ятеро дорослих і дитина. Загинула родина: батьки та їхній півторарічний син. 12 людей дістали поранення.
У День Незалежності, 24 серпня 2022 року, російські війська вдарили по селищу Чаплиному в Синельниківському районі на Дніпропетровщині чотирма ракетами. Пошкодили господарчі будівлі залізниці, влучили в залізничну станцію. Внаслідок обстрілу загорілися п'ять пасажирських вагонів потяга.
Одна з ракет знищила приватний будинок. Під завалами опинилися троє людей – жінка та двоє дітей. Загинув 11-річний хлопчик. По закінченні рятувально-пошукових робіт кількість загиблих — 25 людей, з них двоє дітей. 31 людина отримала поранення.
Випробування блекаутами
З жовтня 2022 року армія РФ почала здійснювати ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України. В області запровадили режим економії електроенергії, зменшили використання вуличного освітлення.
Наприкінці листопада в регіоні на випадок можливих блекаутів відкрили 200 "пунктів незламності", де можна обігрітися, відпочити, зарядити гаджети, а також скористатися інтернетом. Зараз таких пунктів вже більш як тисяча.
Для жителів Дніпропетровщини також запровадили графіки стабілізаційних вимкнень світла.
Один з блекаутів був 16 грудня. Того дня під час ракетної атаки в Дніпрі, Криворізькому, Нікопольському та Кам’янському районах було пошкоджено ряд об’єктів енергетичної інфраструктури. Сталися масові знеструмлення об'єктів водо- та теплопостачання. У Дніпрі зупинялися метро, тролейбуси й трамваї.
Читайте також: Переповнені "пункти незламності", райони без світла й води. Блекаут у Дніпрі — фоторепортаж
Переселенці: люди, бізнес, робота
З перших днів повномасштабної війни в Україні Дніпропетровська область почала приймати переселенців: частина з них евакуювалася з «гарячих» регіонів через область транзитом, частина – залишилася надовго.
Станом на 17 лютого, за офіційними даними з обласної військової адміністрації, область прийняла понад 370 тисяч вимушених переселенців, понад 8 тисяч з них – це діти. Зокрема, у Дніпрі оселилися 186 тисяч приїжджих, понад 150 тисяч з них зареєстровані після 24 лютого 2022 року.
У Дніпрі та області відкрилися шелтери та хаби для допомоги вимушеним переселенцям, зокрема кілька хабів для тих, хто приїхав з Донбасу. Один із прихистків для земляків з Луганщини створили самі вихідці з цієї області.
Читайте також: "На Дніпропетровщині діють п`ять гуманітарних хабів для переселенців із громад Луганщини: адреси"
Окрім того, Дніпропетровщина прийняла 79 підприємств, релокованих з Луганської, Донецької, Запорізької та Харківської областей.
20 вже розпочали роботу в області, ще чотири готуються до запуску виробництва. Більш ніж пів сотні підприємств з «гарячих» точок розмістили у регіоні свої склади із сировиною, продукцією та устаткуванням.
Читайте також: "Знайдемо спільні ідеї". У Дніпрі провели фестиваль бізнесів, релокованих через війну. Фоторепортаж
Через центри зайнятості на Дніпропетровщині роботу отримали 2,5 тисячі переселенців. Зокрема, у лікувальних закладах області змогли працевлаштуватися понад пів тисячі медиків.
Дерусифікація
Повномасштабне вторгнення Росії прискорили процеси декомунізації та дерусифікації в Україні, зокрема й на Дніпропетровщині.
Уже у квітні 2022 року в Дніпрі перейменували перші 33 вулиці, назви яких пов'язані з Росією. У травні демонтували 13 монументів і стел, пов’язаних з радянським минулим, і змінили назви ще двох десятків вулиць. Більшість нових найменувань тепер пов’язані безпосередньо з історією міста та України.
Також з вулиць обласного центру зникли вісім пам'ятників, пов'язаних з російськими та радянськими діячами, зокрема пам'ятники Пушкіну та Чкалову. Їх перенесли на територію підприємства "Зооконтроль". Проспект Пушкіна перейменували на Лесі Українки.
Окрім того, у Кривому Розі виявили й змінили понад 400 топонімів, пов’язаних із Росією. У Новомосковську визначили долю пам`ятника радянському літакові: зірки зафарбували, але демонтувати не будуть. А жителі Павлограда збирали підписи за та проти перейменування міста, названого на честь спадкоємця престолу Російської імперії Павла Першого.
Читайте також: "Маршала Малиновського на Набережну Нової Армії: у Дніпрі планують перейменувати ще 27 вулиць та провулків"
Разом з тим в регіоні триває українізація. Так, у Дніпрі затвердили муніципальну програму підтримки державної мови "Українською, будь ласка", виділивши на неї 13 мільйонів гривень.
В одній з бібліотек міста розпочав роботу український розмовний клуб "Паляниця", на Криворіжжі відкрили мовний клуб, а в Межівській громаді Синельниківського району – запрацював мовний гурток.
Читайте також
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро