Рік повномасштабного наступу Росії на територію України. Цей рік для Луганщини — це акції протесту мирного населення проти окупації, захоплення росіянами майже всієї території області, тяжкі бої за міста і селища. За словами начальника Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, тільки на штурмі Сєвєродонецька, окупанти втратили до 10 тисяч військовослужбовців. Суспільне Донбас згадує, як розвивались події у Луганській області з 24 лютого 2022 року.
Перші танки на кордоні
О четвертій ранку 24 лютого російські війська почали атакувати кордон України на Луганщині з Міловського району. Загострення на лінії розмежування: обстріли Щастя та Станиці Луганської.
Військові Сил Оборони України почали планувати оборону з центром у Сєвєродонецьку, каже начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
"Луганська область має найбільший кордон з Російською Федерацією. Загальна кількість кордону — більше 700 кілометрів, але з урахуванням частини окупованої території з 2014 року, то більше 500 кілометрів. Не було у нас стільки людей, щоб ми витримали оборону по всій лінії кордону плюс лінія розмежування", — згадує повномасштабне вторгнення начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Вночі 25 лютого росіяни обстріляли Старобільськ, загинув місцевий житель. Одночасно бої тривали в районі Сєвєродонецька, Попасної та Гірського. На Луганщині оголосили загальну евакуація.
"Якщо на початку було більш менш легко вивозити людей тому, що у нас працювала залізниця із Рубіжного із Лисичанська із Попасної могли вивозити з кожним днем все важче й важче становилось, тому що потроху йшло руйнування залізничної колії. Вона була зруйнована на одній станції, потім на другій станції. Потім ми вивозили людей виключно вже з Донецької області, а на Донеччину ми підвозили автобусами", — пояснює Сергій Гайдай.
У села та міста північних районів Луганщини — Марківський, Новопсковський, Білокуракинський, Сватівський, Старобільський — росіяни заїжджають на танках.
Місцеві жителі виходять на мирні акції протесту з українськими прапорами — окупанти використовують зброю проти населення, згадує ті події керівниця Старобільської міської військової адміністрації Яна Літвінова.
"На допиті мені вже сказали: "В нас є команда не стріляти, ми прийшли сюди з миром, ми прийшли домовлятись ви повинні розуміти, що це нова реальність, що Росія тут назавжди й вже другого не буде й вам потрібно просто звикати до нових умов". Так було недовго, тому що вже навіть при першій акції протесту, коли ми доводили, що ми є Україна, вони почали стріляти у повітря. Вони стріляли у повітря і під час другого мітингу. А пізніше в сусідній громаді вони почали стріляти по людях. Тобто вони тоді ще довели, що вони просто брешуть", — переконана Яна Літвінова.
Оборона Сєвєродонецька
На початку травня 2022 року російські війська оточили Сєвєродонецьк, по місту гатили з усіх видів озброєння. 27 травня росіяни прорвалися на околиці Сєвєродонецька, зокрема зайняли позиції у готелі “Мир”.
Чотири місяці українські бійці тримали оборону Сєвєродонецька. За даними Сергія Гайдая, майже 90 % будинків у місті пошкоджені обстрілами окупантів.
26 червня Сили оборони України відійшли та зайняли позиції у Лисичанську. Росіяни почали щоденні масовані обстріли Лисичанська. Так, 27 червня ракетою РСЗВ “Ураган” вони поцілили у натовп людей, які стояли у черзі по воду. Загинули вісім мирних жителів.
3-го липня росіяни захопили Золотарівку та почали штурм Верхньокам'янки. Задля збереження життя особового складу українські захисники залишають Лисичанськ. Та вийти на адміністративні кордони Луганщини росіянами не вдається досі: 13 населених пунктів області знаходяться під контролем України.

План відновлення зруйнованих міст Луганщини вже формують, створюють ремонтні бригади, каже очільник обласної військової адміністрації. Як тільки міста будуть деокуповані — почнуться роботи з їх відбудови.
Читайте також про спротив на Луганщині
Жіночий опір "військовій еліті у дірявих дутіках". Як голова сільської громади голіруч зупиняла російські танки
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram