Окупація й евакуація, оборона та звільнення. Рік тяжких боїв за Луганщину

Окупація й евакуація, оборона та звільнення. Рік тяжких боїв за Луганщину

Окупація й евакуація, оборона та звільнення. Рік тяжких боїв за Луганщину
Бої за Сєвєродонецьк на Луганщині тривали до другої половини червня 2022 року. Потрощені залишки автомобілів стоять уздовж дороги під час важких боїв на передовій у Сєвєродонецьку Луганської області, 8 червня 2022 р. Фото: AP/Олександр Ратушняк

Рік повномасштабного наступу Росії на територію України. Цей рік для Луганщини — це акції протесту мирного населення проти окупації, захоплення росіянами майже всієї території області, тяжкі бої за міста і селища. За словами начальника Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, тільки на штурмі Сєвєродонецька, окупанти втратили до 10 тисяч військовослужбовців. Суспільне Донбас згадує, як розвивались події у Луганській області з 24 лютого 2022 року.

Перші танки на кордоні

О четвертій ранку 24 лютого російські війська почали атакувати кордон України на Луганщині з Міловського району. Загострення на лінії розмежування: обстріли Щастя та Станиці Луганської.

Військові Сил Оборони України почали планувати оборону з центром у Сєвєродонецьку, каже начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

"Луганська область має найбільший кордон з Російською Федерацією. Загальна кількість кордону — більше 700 кілометрів, але з урахуванням частини окупованої території з 2014 року, то більше 500 кілометрів. Не було у нас стільки людей, щоб ми витримали оборону по всій лінії кордону плюс лінія розмежування", — згадує повномасштабне вторгнення начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

Вночі 25 лютого росіяни обстріляли Старобільськ, загинув місцевий житель. Одночасно бої тривали в районі Сєвєродонецька, Попасної та Гірського. На Луганщині оголосили загальну евакуація.

"Якщо на початку було більш менш легко вивозити людей тому, що у нас працювала залізниця із Рубіжного із Лисичанська із Попасної могли вивозити з кожним днем все важче й важче становилось, тому що потроху йшло руйнування залізничної колії. Вона була зруйнована на одній станції, потім на другій станції. Потім ми вивозили людей виключно вже з Донецької області, а на Донеччину ми підвозили автобусами", — пояснює Сергій Гайдай.

У села та міста північних районів Луганщини — Марківський, Новопсковський, Білокуракинський, Сватівський, Старобільський — росіяни заїжджають на танках.

Місцеві жителі виходять на мирні акції протесту з українськими прапорами — окупанти використовують зброю проти населення, згадує ті події керівниця Старобільської міської військової адміністрації Яна Літвінова.

"На допиті мені вже сказали: "В нас є команда не стріляти, ми прийшли сюди з миром, ми прийшли домовлятись ви повинні розуміти, що це нова реальність, що Росія тут назавжди й вже другого не буде й вам потрібно просто звикати до нових умов". Так було недовго, тому що вже навіть при першій акції протесту, коли ми доводили, що ми є Україна, вони почали стріляти у повітря. Вони стріляли у повітря і під час другого мітингу. А пізніше в сусідній громаді вони почали стріляти по людях. Тобто вони тоді ще довели, що вони просто брешуть", — переконана Яна Літвінова.

Оборона Сєвєродонецька

На початку травня 2022 року російські війська оточили Сєвєродонецьк, по місту гатили з усіх видів озброєння. 27 травня росіяни прорвалися на околиці Сєвєродонецька, зокрема зайняли позиції у готелі “Мир”.

Чотири місяці українські бійці тримали оборону Сєвєродонецька. За даними Сергія Гайдая, майже 90 % будинків у місті пошкоджені обстрілами окупантів.

26 червня Сили оборони України відійшли та зайняли позиції у Лисичанську. Росіяни почали щоденні масовані обстріли Лисичанська. Так, 27 червня ракетою РСЗВ “Ураган” вони поцілили у натовп людей, які стояли у черзі по воду. Загинули вісім мирних жителів.

3-го липня росіяни захопили Золотарівку та почали штурм Верхньокам'янки. Задля збереження життя особового складу українські захисники залишають Лисичанськ. Та вийти на адміністративні кордони Луганщини росіянами не вдається досі: 13 населених пунктів області знаходяться під контролем України.

Фото: Суспільне Донбас
Всі військові налаштовані йти вперед. Дайте техніку, дайте артилерію — й вони підуть вперед. Всі готові йти вперед, всі готові звільняти Луганщину взагалі Україну до адміністративних кордонів, але поки що не вистачає наступальної зброї
Сергій Гайдай

План відновлення зруйнованих міст Луганщини вже формують, створюють ремонтні бригади, каже очільник обласної військової адміністрації. Як тільки міста будуть деокуповані — почнуться роботи з їх відбудови.

Читайте також про спротив на Луганщині

Жіночий опір "військовій еліті у дірявих дутіках". Як голова сільської громади голіруч зупиняла російські танки

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок