На Рівненщині від початку карантину кількість самогубств зросла у три рази, якщо порівнювати з аналогічним періодом взимку. Така динаміка прослідковується, якщо проаналізувати щотижневі довідки із сайту ДСНС. Для прикладу, якщо за січень і лютий сумарно було 11 суїцидів, то у березні, квітні та травні – 13, 12 та 15 відповідно. Психолог каже, що динаміка збільшення має логічне пояснення.
Прокоментувати цю тему Суспільному погодився психолог головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Рівненській області Євгеній Білотіл. Він вважає, що суїциди варто називати більш коректним терміном – аутоагресія. Мовляв, за статистикою, лише кожна шоста спроба насильства проти себе закінчується смертю.
Фахівець каже, що у порі року є два періоди, коли кількість таких випадків починає збільшуватись: осінь та весна, восени кількість випадків – більша.
– Є таке поняття як метеочутливість – на погоду ноги крутить, наприклад. Воно науково не доведено, але факт є, люди це відчувають. Так само і з цим, чомусь є таке загострення сезонне суїцидальної поведінки, – каже психолог.
За словами фахівця, три чверті тих, хто вчиняє аутоагресію – це люди у віці від 15 до 29 років. До цього можуть призвести абсолютно різні життєві ситуації: від нерозділеного кохання і до фінансової скрути, від складнощів у самореалізації і до цькування від оточуючих, навіть у соцмережах.
Розпізнати, що людина має намір щось із собою вчинити – непросто, але можливо, – каже психолог.
– Може почати приводити свої справи у порядок, роздавати борги, може різко і кардинально почати змінювати своє життя, може навіть почати роздавати свої речі. А якщо ще перед тим була не затяжна, а коротка депресія, людина була активною і тут почала сидіти дома, в релігію вдалась – це можуть бути оті "дзіночки", – вважає фахівець і додає, що іноді таким людям просто бракує спілкування і допомогти може співрозмовник, який зможе вислухати.
В Україні, за інформацією психолога, на 100 тисяч людей в середньому фіксують 33-35 випадків аутоагресії, гендерний розподіл приблизно однаковий. Однак, каже кількість доведених до кінця все ж переважає серед чоловіків, адже вони обирають переважно такий спосіб вчинення, після якого врятувати людину уже неможливо.
– Наші люди схильні заливати алкоголем свої проблеми, ховати, але ну аж ніяк не вирішувати. Тому й не йдуть до психологів, всі бояться. Але ми це переживемо, 5-10 років вже психологи з'являються, до нас звертаються, знають, що ми і це питання зрушується з мертвої точки, – каже Євгеній Білотіл.
Психолог також переконаний, що негативно на психоемоційний стан людей впливає і інформація зі ЗМІ, зокрема, якщо про випадки суїциду з екранів розказують не тільки часто, а й з доволі детальними подробицями.
– Якби я був журналістом – я би не висвітлював методи, не описував у барвах, що там було нерозділене кохання. Якщо ми вже пишемо, то повідомляємо, що була така подія і все. Тому що ми людині можемо дати спосіб, мету і мотив цього вчинення, – вважає Євгеній Білотіл.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я зі звіту, опублікованому у 2019-му році, у світі суїцид стається приблизно кожних 40 секунд. Найбільш високі показники такої смертності – у країнах з високим рівнем достатку.
