Які святкові пісні вмикати на новорічній вечірці, щоб не облажатись? Як створити свій плейлист, щоб нажахані гості не вибігали з квартири, дізнавшись про ваші музичні вподобання?
Адже хочеться навпаки: аби друзі лишилися задоволені, вдячні та покликали діджеїти на днях народження. Щоб колекція золотих хітів передавала емоцію, дух часу і нагадувала про найкращі моменти життя. Завдання не з простих, тому ми склали для вас методичку зі створення ідеального святкового плейлиста на Новий рік для найрізноманітніших компаній.
Правило №1. Дотримуйтесь балансу між новим і старим
Раніше небо було блакитнішим, трава зеленішою, а музика викликала стільки емоцій, що ви досі не можете припинити вмикати ретро-добірки хітів вашої молодості? Людські смаки багато в чому залежать від досвіду й емоційної пам'яті, тому ми схильні ностальгувати. Тож чому б не погратися зі стилями? В ідеальному плейлисті можуть одночасно бути олдскульний рок, фонова музика для новорічного свята, попмузика 90-х і останні треки Кендріка Ламара.
Правило №2. Попросіть друзів надіслати кілька улюблених пісень
Не хочете, щоб під час святкування над програвачем зібралася черга з охочих включити свій улюблений трек? Попросіть друзів заздалегідь вислати декілька відповідних, на їхню думку, композицій для вечірки. Так ви задовольните їхній порив ділитися з усіма прекрасним (навіть якщо більше ніхто не оцінить Sigur Ros) і покажете, що дослухаєтеся до їхньої думки.
Хтось надішле авангардний джаз, хтось — улюблені пісні Потапа і Насті Каменських. Навіть якщо жанри відрізнятимуться, всього кілька улюблених пісень кожного гостя загубляться в ідеальному плейлисті. Ніхто не встигне відчути дискомфорт від незвичної музики. І вовки ситі, і вівці цілі.
Якщо смаки ваших друзів зовсім екстравагантні, встановіть свої правила. Наприклад, пісня обов'язково має бути святковою. Або попросіть не надсилати екстремальний дез-метал, хоч як сильно він допомагає прокинутися вранці вашому колезі по роботі. Нагадайте друзям про крихкість новорічної атмосфери, яку так складно створити і так легко зруйнувати.
Правило №3. Додайте трохи українського саунду 90-х
Back to the roots! Коли пролунає четвертий за рахунком тост, серце захоче чого-небудь рідного! А в українських 90-х кожен знайде собі пісню за настроєм. Відкрийте будь-яку підбірку "Території А", подаруйте гостям можливість підхопитися з місця і крикнути: "Боже, як мені подобалась ця пісня!"
І мова не лише про Павла Зіброва чи "Аква Віту", мисліть ширше. У слушний момент навіть ненависна раніше Вєрка Сердючка змусить танцювати тих, хто засидівся за трапезою. Вважайте це музичною машиною часу, способом помолодшати на 20 років. Вітчизняна сцена вже кілька десятиліть об'єднує українців, тож варто віддати їй належне.
Правило №4. Попмузика нульових на сентиментах "кращих часів"
Ох уже цей MTV, світ шоу-бізнесу, підліткові телешоу та американські хот-доги. Жодних смартфонів, може, хтось ще пейджером користується. Альбоми були дорогими, виконавці – світовими зірками, але головною родзинкою того часу назавжди залишиться попмузика. Причому неважливо, якої країни.
Хто з нас тисячу разів не обривав дроти і не кричав "Назавжди"? Перевірте, скільки людей почне підспівувати Тімберлейку, якщо ввімкнути "Sexy Back". Брітні Спірс ще була власницею найгарнішого живота на планеті, Емінем — королем репу, а Ляпіс Трубецькой показував усім "Золоті яйця".
5'nizza, Океан Ельзи, Тартак, Гайдамаки, Скрябін – додавати до плейлиста всіх фаворитів вітчизняної сцени, може, й не потрібно. Але згадати, що співали в Україні та світі "того чудового часу", потрібно обов'язково. Можете навіть влаштувати інтерактив з гостями й разом вдатись до спогадів.
Правило №5. Щось популярне з сучасних чартів
Бути в курсі новинок стає все простіше, і, здається, що про розквіт реп-індустрії знає навіть бабуся з сусіднього під'їзду. Сучасна музика зриває бар'єри та проникає навіть у плейлисти глибоко байдужих до трендів або попси слухачів. Тим більше, що виконавець виконавцю не рівня: ви можете на дух не переносити кальян-реп, але з подивом підтанцьовувати "Королеві танцполу".
Правило №6. Не треба соромитися!
У контексті музики guilty pleasure – це виконавець, якого ви слухаєте водночас залюбки і з почуттям сорому. Ніби робите щось заборонене, і якби про це дізнались інші, то посміялися б з вас або покрутили пальцем біля скроні. Для міленіалів такою слабкістю вважаються романси Валерія Меладзе або Леоніда Агутіна, "Ночной дозор" гурту "Уматурман", Софія Ротару, Ірина Білик, а "Дикі Танці" Руслани взагалі нароблять галасу серед гостей.
Або згадайте про щось більш особисте, інтимне, на кшталт любові до "Арії" у свята або нестримне бажання включити середньовічний хор "Era" та їх хіт "Ameno" просто в розпал вечірки.
Як співав у своєму забутому хіті Іван Дорн: "Не треба соромитися!" Це ваше свято, ваша вечірка і ваш плейлист. Скучили за військовим маршем? Гімни УПА неймовірно музичні. Хочете згадати берег Чорного моря? Леонід Утьосов і Марк Бернес складуть вам чудову компанію. Розбавте "причесаний" плейлист чимось дійсно унікальним і побачите, як здивуються друзі. Можливо, їм час дізнатися щось нове про ваші вподобання? Новорічна музика може бути доволі різноманітною.
Правило №7. Святковий саундтрек
"Oh the weather outside is frightful" – достатньо заспівати одній людині, щоб інші підхопили та закінчили куплет відомим синатровським "Let it snow, let it snow, let it snow". Трохи золотої епохи американського джазу, саундтреки до улюблених новорічних фільмів (на кшталт "Один вдома" або "Реальна любов"), дрібка щорічних різдвяних мотивів Джеймі Каллума чи Сета Макфарлейна. Святкові пісні стануть вишенькою на торті ідеального плейлиста для новорічної вечірки.
Читайте також
Чому українці масово слухають російські пісні та чи можна це змінити
