На Рівненщині померла зв'язкова УПА Любов Погонюк, яка після повномасштабного вторгнення віддала свою зелену сукню, пошиту у засланні, на матеріал для маскувальних сіток. Про смерть 92-річної здолбунівчанки повідомив 15 лютого міський голова Здолбунова Владислав Сухляк.
З початку війни в Україні Любов Погонюк підтримувала українських військових грошима і передавала власні речі на маскувальні сітки. Зелену сукню волонтери не порізали, а передали в Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Любов Погонюк народилася у 1930 році в селі Кунин, в 14 років стала зв’язковою УПА.
За зв'язок з українським рухом опору в роки війни Любов Погонюк заарештували, катували, а тоді — відправили на багаторічне заслання до Магадану.
Читайте також: Зв'язкова УПА з Рівненщини віддала на маскувальні сітки сукню, привезену зі заслання
Жінка повернулася в Україну після майже двадцяти років заслання на чужині. З собою забрала найдорожче — фотографії та зелену сукню.
Темно-зеленій сукні з пояском та ажурним комірцем — понад пів сторіччя. Її жінка берегла все життя, а віддати вирішила після початку повномасштабного вторгнення РФ.
"Торік про Любов Погонюк дізналася чи не вся країна, коли вона віддала свою зелену сукню, пошиту у засланні, на матеріал для маскувальних сіток. Цю сукню передали до музею", — зазначив у дописі Владислав Сухляк.
Її волонтери передали у Національний музей історії України у Другій світовій війні.
"Перебуваючи на спецпоселенні в кінці 50-х років у Магадані, Любов Погонюк заробляла там певні гроші й, накопичуючи, змогла купити тканину, з якої пошила саме ось цю сукню. Оскільки саме такого одягу бракувало, то вона по черзі носила цю сукню разом зі своєю подругою, з якою теж перебувала на спецпоселенні", — розповідав працівник музею Златко Златанов.
В інтерв'ю Суспільному у 2022 році здолбунівчанка зазначала, що українці на засланні єдналися та завжди підтримували одне одного, мріючи повернутися на Батьківщину.
Читайте також: Сукню зв'язкової УПА з Рівненщини передали до столичного музею війни
Зі слів Любов Погонюк, методи роботи так званого "братського народу", з її слів, у період Другої світової війни нічим не відрізнялися від тих, які російські війська застосовує зараз — і тоді, і сьогодні вони знищують український народ.
"Я все, що маю, віддам: і життя своє, щоб мені врятували людей, які борються за Україну, стоять і в день, і в ніч. Я за них молюся кожний день", — казала Любов Погонюк.
Як повідомили Суспільному в Здолбунівській міській раді, поховають Любов Погонюк 15 лютого на міському кладовищі, що на вулиці Коперника.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: