Рятують кінцівки від ампутації, нарощуючи шкіру на глибоких ранах. Це тактика активної хірургії, за якої пересаджені клапті зберігають кінцівки. Така мікрохірургічна операція може тривати 10-15 годин.
Як працюють у Дніпрі операційні бригади реконструктивних та пластичних хірургів – в ексклюзивному матеріалі Суспільного.
Сергій – пластичний хірург, який оперує військових з надважкими пораненнями. Лікар каже: працювати доводиться швидко, аби уникнути ампутації кінцівок у пацієнтів.
"Хлопець танкіст до нас поступив, якому снаряд пробив броню і пройшов через верхню кінцівку. Така кінцівка, коли розроблена плечова кістка на дрібні шматочки – це осколковий відкритий перелам і найголовніше, що перебита артерія, перебита кістка і все це нічим укрити. Це велика-велика прірва розірваних м'язів, уривків шкіри: там немає, що шити", – розповів він.
Після того, як судинні хірурги відновили пошкоджені артерії, пацієнта перевели до відділення Сергія.
"Якщо судина, навіть відновлена не закрита живими тканинами, то вона засихає і відмирає. Ми зробили йому пересадку м'яза найширшого зі спини, який прижився і ми відновили верхню кінцівку і людина пішла на реабілітацію", – сказав лікар.
Хірург розповідає: потік пацієнтів почався з 9 травня 2014 року і триває й досі.
"Були випадки, коли був Іловайськ або Дебальцеве, або коли були наступи, піки, то ми отримували по декілька десятків пацієнтів. А так взагалі ми приймаємо стандартно. Ми не приймаємо пацієнтів одразу з фронту, бо центр є спеціалізованим і до нас привозять пацієнтів зі складними опіками, які не підлягають лікуванню в інших лікарнях", – каже Сергій.
Як допомагають при опіках
Щоб загоїти масштабні опіки тіла при військовій травмі лікарі також вирощують “нову шкіру”. Таку процедуру провели й Олександру – військовому артилерійської бригади.
"Тут зразу видно, що люди працюють з опіками так, як треба. Дивляться за нами медсестри, як кажуть "багатодітні мамки", тому що допомагають нам і пити, і поїсти, і, вибачте, в туалет – відчуваємо цю турботу. Тут ми почуваємося дітьми, ще і ходити будуть вчить, тому що внутрішні м'язи поки не справляються, то дівчата, буває, і спини розминають", – розповів військовий.
Лікар-ординатор Петро розповідає: до відділення потрапляють бійці з різними стадіями опіків.
"Є важкі опіки у військових – 50-60% тіла. Є у мене пацієнт 70% обпечено. У нього вже останній етап заживлення, ще одна операція і ми повинні його підняти на ноги", – сказав він.
"Мікрохірургічна техніка дозволяє брати там, де є вільна шкіра"
Крім опіків, розповідає Сергій, приймають хворих з ранами та іншими дефектами м'яких тканин та шкіри.
"Під час війни це мінно-шрапнельні ураження, які потребують навичок і бригади пластичних хірургів реконструктивних. Що це дає? Коли відкриті кістки або судини й не вистачає тканин, бо їх відірвало, для зашивання простого, то така кінцівка ще десять — двадцять років тому підлягала ампутації. Мікрохірургічна техніка дозволяє брати там, де є вільна шкіра: це може бути й живіт, і сідниці, і спина, і інша кінцівка", – сказав пластичний хірург.
Крім м'яких тканин, лікарі також роблять пересадку м'язів та фасцій.
"Можна брати шматки м'язів, шкіри, фасцій і переносити й закривати уражені анатомічні структури, які є опорними. Тобто, ми шляхом таких операцій не виконуємо ампутацій, і так проходить регенерація, тобто відновлення кінцівок. Через два-три місяці, при стегновій кістці — шість місяців, люди починають ходити", – каже Сергій.
Така мікрохірургічна операція може тривати 10-15 годин, розповів лікар.
Читайте також
Лікарня на колесах зі старлінком та генератором. Рубіжанські медики отримали мобільну амбулаторію
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
