Шість черг вимкнення електроенергії в області запровадили в "Хмельницькобленерго". Такий графік створили через те, що величина навантаження на Хмельницьку область становить 50% від потреби. Про це Суспільному розповів технічний директор "Хмельницькобленерго" Олексій Філіпчук.
Кореспонденти Суспільного побували в одному із сіл Хмельниччини під час погодинного вимкнення світла та поспілкувались із місцевими про те, як вони призвичаїлись до тривалих вимкнень електрики.
"Читаємо книги та в’яжемо шкарпетки для ЗСУ…"
В селі Кадиївка Ярмолинецької громади за графіком об 11 годині ранку вимикають електропостачання. В однієї з жительок села Антоніни Островської — приватний будинок та господарство. Жінка сорок років пропрацювала в місцевій школі, зараз вийшла на пенсію та доглядає за хворою матір’ю. В них в помешканні є конвектор та грубка для розпалювання дровами.
Поки немає електрики, Антоніна Григорівна освітлює будинок ліхтариком зі свічкою, декоративною ялинкою, гірляндами на батарейках та парафіновими свічками.
"Гірлянди мені купили діти. Вони в мене світяться всю ніч, бо треба до бабусі поглядати, вона може не спати", — розповіла Антоніна.
Під час відключення електрики Антоніна Григорівна малює картини по номерах, для цього запалює кілька свічок: "В цей час я поринаю у творчість".
Стосовно збереження продуктів в холодильнику, говорить: "Зараз продукти всі на веранді. Морозильна камера працює, тому що, слава Богу, світло поки дають. Не те, що його немає тижнями. А холодильник просто вимкнула, бо трохи шкода, що перепади великі".
В тому, що доводиться по кілька годин бути без світла — проблеми не бачить: "Трохи дискомфортно, бо звикли до телевізора, до Інтернету. Таких благ нас позбавляють на години дві, три, п’ять. Тим часом читаємо підручники, книжки, згадуємо казки дитячі, малюємо картини, в’яжемо на ЗСУ шкарпетки. Знаєте, я прожила вже трохи життя. Було навіть набагато гірше. Коли зарплату не давали, коли діти були маленькі. Всіляко було на моєму віку. Зараз, з цими подіями в нашій країні, в нас, на Хмельниччині — можна жити й не нарікати на долю".
"Розпалюємо керосинову лампу, як у давнину…"
Ольга Куровська із Кадиївки щодня дістається на роботу у швейний цех у Хмельницький. О сьомій ранку жінка вже мусить бути на роботі. В Ольги чоловік служить у Збройних Силах України, чимале господарство доглядає сама, також виховує сина-школяра Івана, в якого наразі дистанційне навчання. Окрім присадибного городу в жінки на подвір’ї — дизайн із декоративних рослин, скульптури, альтанка, міні-ставок, обкладений камінцями, а також — пара павичів у клітках.
За час тривалих від осені вимкнень світла жінка запаслась кількома приладами, з якими освітлює будинок та чимале господарство. Один із них — акумуляторна лампа із кількома режимами, яку заряджають, поки є електрика: "Нам вистачає, щоб вечерю приготувати й уроки почитати, бо все не зробиш без світла. Інтернет все-таки нам потрібен зараз", — каже Ольга. Ще дві лампи-ліхтарі бере з собою поратися по господарству після настання темряви.
Раритетна річ, яку Ольга придбала до своєї колекції — керосинова лампа.
"Така є в музеї та в мене. Як колись, купуємо керосин і запалюємо. Але, звісно, це не електрична лампа, тут потрібно думати про техніку безпеки", — розповіла жінка.
Свій побут, до прикладу, приготування їжі чи прання, до погодинних графіків підлаштувала, каже Ольга: "Якщо це по графіку — проблем сильних немає".
Читайте також
- Історія військовослужбовця з Хмельницького, який вижив після влучання ракети
- "Були випадки, коли в ранах з'явились черв'яки": історія військового лікаря-хірурга з Хмельницького
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
