Одна з найпопулярніших різдвяно-новорічних пісень "Щедрик" була записана на Житомирщині
25 грудня 1916 року хор Київського Університету під керівництвом диригента Олександра Кошиця уперше виконав "Щедрик" – перлину хорової музики в обробці видатного композитора Миколи Леонтовича. Всесвітньо відома обробка "Щедрика" належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже все життя. Після кількох її редакцій, композитор нарешті знайшов текст народної щедрівки. Вважається, що це сталося завдяки етнографічній роботі уродженця села Краснопіль Чуднівського району (нині Бердичівський район) Житомирщини, поета та письменника Клима Поліщука.
Клим Поліщук, ім'ям якого названо одну з вулиць Житомира, народився 25 листопада 1891 року. Коли він працював в Житомирському губернському земстві, то, навідуючись на Чуднівщину, записував у селах району різні пісні.
Життя та роботу Клима Поліщука досліджував нині покійний краєзнавець із села Краснопіль – колишній вчитель історії та музики місцевої школи Микола Труш. Кілька років тому в інтерв'ю Суспільному Микола Труш розповідав, що у селі Краснопіль були записані Климом Поліщуком й оброблені згодом Миколою Леонтовичем декілька пісень: "Отамане, батьку наш" – для чоловічого хору, "Ой, сербине, сербиночку" – для жіночого та дитячого хору. А третьою піснею став легендарний "Щедрик".
У 1913 році вийшов збірник українських пісень з нотами, які зібрав Клим Поліщук. Книжка була видана під редакцією Олександра Кошиця, який запропонував Миколі Леонтовичу, котрого добре знав, обробити "Щедрика". Тобто, якби не Клим Поліщук, то, ймовірно, ніхто і не дізнався б про нині відому в усьому світі колядку.
"Пам'ятаю, як у шістдесятих роках минулого століття ми з дружиною провідували наших родичів на різдвяні свята, – розповідав в інтерв'ю Микола Труш. – Її бабуся Хима Барціо заспівала "Щедрика". Я був шокований тим, як чисто та автентично вона виконувала цю щедрівку. На той час бабусі вже було за 90 років. Вона народилась у 1888 році й прожила 104 роки. Вона була старшою за Клима Поліщука, який записав "Щедрика" саме в Краснополі. А потім у бібліотеці Київського педінституту я знайшов підтвердження цьому в книжці, яка видана 1947 році, і в якій вказувалось, де були записані різні народні пісні. І я там побачив, що дійсно "Щедрик" був записаний у нашому селі Краснопіль".
Зі слів Миколи Труша, його односелець пенсіонер Петро Січкар переповів йому історію, яку почув від своєї матері. Мовляв, на початку ХХ століття у Краснополі біля Михайлівської церкви один чоловік зі скрипкою в руках слухав та записував народні пісні.
У листі до газети "Україна молода" від 3 лютого 2016 року ініціатор спорудження пам'ятника Климу Поліщуку в селі Краснопіль – член Національних спілок журналістів та краєзнавців України Євген Козюк – написав про "Щедрика" таке.
"Вважається, що 25 грудня 1916 року знаменитий "Щедрик" Миколи Леонтовича вперше прозвучав публічно на концерті, і виконав його хор Київського університету Святого Володимира під керівництвом відомого диригента і композитора Олександра Кошиця. Постає риторичне запитання: хто ж записав цю народну перлину і вручив подільському композитору Миколі Леонтовичу, який зробив аранжування до неї? На Житомирщині є таке село Краснопіль. Саме там у 1891 році народився від природи талановитий майбутній письменник Клим Поліщук. Виростав сиротою, самотужки здобував освіту і написав чимало книжок. Твори Поліщука – щирі, цікаві, наскрізь пройняті думками про незалежність, суверенність України. Цікаво й те, що близько двох сотень пісень опрацював славний подолянин Микола Леонтович і проклав їм шлях на світові обрії. Пісні, зібрані в Краснополі і в селах тодішнього Уланівського району на Вінниччині, нині співають скрізь. Не всі тільки знають, що саме в селі Краснопіль народився "Щедрик" – перлина української (а тепер і світової) хорової музики. І цей "Щедрик" записав від людей Клим Поліщук через свою дружину – письменницю Галину Орлівну. У ті роки вона працювала акторкою Вінницького драматичного театру ім. Івана Франка, а Клим Поліщук передав зошит записів композитору Леонтовичу", – пише Євген Козюк.
Пам'ятник Климу Поліщуку в селі Краснопіль спорудили в 1996 році саме за ініціативи Євгена Козюка.
Зі слів Євгена Козюка, у статті докторки філософії з мистецтва Валентини Кузик до сторіччя "Щедрика" вказано, що на рукописі "Щедрика", надісланого Олександру Кошицю, стоїть дата 18 серпня 1916 року. На рукописі Я. Юрмас (Юрій Масютин) зазначав, що текст взято зі "Збірничка найкращих українських пісень з нотами" 1913 року Клима Поліщука та фольклориста Миколи Остаповича. А Микола Леонтович взяв текст "Щедрика" з цієї збірки.
"Тобто,саме Клим Поліщук, завдяки своїй етнографічній діяльності сприяв появі відомої в усьому світі колядки“, – розповів Євген Козюк.
У 1928 році Клима Поліщука заарештували за сфабрикованими звинуваченнями в антирадянській діяльності та засудили до 10 років позбавлення волі. Він відбував покарання у пермському таборі та в Казахстані, а 27 червня 1935 року його вивезли на Соловки. Там за вироком "трійки" УНКВС по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року Клима Поліщука засудили до розстрілу, а третього листопада розстріляли в карельському урочищі Сандармох. Реабілітували Клима Поліщука 14 квітня 1992 року.
Клим Поліщук був яскравим представником періоду "Розстріляного відродження". До його творчого доробку входять і поетичні збірки, і проза, в якій письменник розкриває прагнення до свободи, як особливість українського національного менталітету. Десятиліттями ім’я і творчість Клима Поліщука замовчувалися. І лише через 60 років після його смерті в рідному селі Краснопіль йому було споруджено пам’ятник.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
