Накопичувальні пенсії: у Мінсоцполітики розповіли, що передбачає пенсійна реформа

Накопичувальні пенсії: у Мінсоцполітики розповіли, що передбачає пенсійна реформа

Ексклюзивно
Накопичувальні пенсії: у Мінсоцполітики розповіли, що передбачає пенсійна реформа
. Заступниця міністра соціальної політики України Дарія Марчак, фото: facebook.com/darina.marchak

Проєкт закону щодо накопичувальної пенсії у чинній редакції передбачає внески у Пенсійний фонд як від роботодавця, так і від держави на паритетній основі. При цьому людина зможе самостійно обирати для накопичення державний чи недержавний пенсійний фонд.

Про це в ефірі телемарафону на Суспільному розповіла заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

"По-перше, ми маємо говорити, що зараз йдеться лише про проєкт закону. Він напрацьовувався щонайменше 4 роки, над ним працювало багато команд експертів. Але це все ж таки ще проєкт закону, тому ті норми, які в ньому прописані, можуть змінюватися при розгляді до другого читання", — розповіла чиновниця.

Про джерела наповнення фонду

За словами посадовиці, в чинній редакції документа передбачається, що розмір внеску на паритетній основі сплачуватимуть роботодавець і держава.

"У тому проєкті закону, який зараз доопрацьований з великою кількістю стейкхолдерів, мова йде про те, що роботодавець і держава будуть на паритетній основі сплачувати розмір внеску. Це не означатиме збільшення податкового навантаження. Навпаки держава на першому етапі готова взяти ключовий стимул, відповідальність за запровадження накопичувальної системи на себе. І внески будуть сплачуватися за рахунок того, що буде зменшено відповідне податкове навантаження на фонд заробітної плати. А громадяни можуть добровільно брати участь в цьому накопичуванні, таким чином збільшуючи коефіцієнт заміщення", — пояснила Марчак.

Вона підкреслила, що ключовою метою накопичувальної пенсійної системи є збільшення пенсії кожного окремого громадянина, який буде сплачувати внески завдяки тому, що, окрім солідарної пенсії, яка залишатиметься в будь-якому разі, другою частиною, доплатою до цієї пенсії, мають стати зазначені накопичення.

"Відповідно, чим більше внесків роботодавець і держава, і сам громадянин будуть сплачувати до цієї накопичувальної системи, тим більше персональна вигода буде для кожного громадянина при досягненні пенсійного віку. В солідарній системі гроші, які ви сьогодні сплачуєте як внески, розподіляються прямо зараз серед всіх пенсіонерів, які отримують пенсії. А по накопичувальній системі людина буде накопичувати на свій власний внесок, і ці гроші ніхто, крім цієї людини, отримати не зможе", — зазначила чиновниця.

Про обрання пенсійного фонду

Як пояснила Дарина Марчак, дизайн-реформа передбачає, що людина сама зможе обирати для накопичення державний чи недержавний пенсійний фонд.

"Держава буде регулювати через закони, нормативні акти якість роботи цих фондів, вимоги до їхнього функціонування. Але для того, щоб приватні інституції підготувалися до запровадження накопичувальної системи, розуміючи, що довіра до державних інституцій, в т.ч. до ПФУ, сьогодні є високою з боку громадян, то на першому етапі — перші три роки — передбачається, що всі внески будуть здійснюватися саме до державного пенсійного фонду.

При цьому замість чинного Пенсійного фонду України, який нині функціонує у державі, передбачається створення іншої інституції.

"Через три роки після запуску системи громадяни зможуть самостійно обирати будь-який інший фонд, який буде мати допуск до здійснення операцій в цій сфері", — розповіла посадовиця.

Про дефіцит фонду

Уряд розглядає низку варіантів зменшення дефіциту Пенсійного фонду, зазначила Дарина Марчак.

"Якщо ми говоримо про те, щоб забезпечувати запровадження накопичувальної системи в цілому за рахунок зменшення частини ЄСВ (єдиного соціального внеску — ред.) це може призвести до збільшення навантаження на Пенсійний фонд, точніше зменшення ресурсу Пенсійного фонду. Але будемо реалістами — вже сьогодні держава значною мірою, майже на 40%, фінансує ПФУ. Але зараз є багато пропозицій щодо того, що, можливо, фінансування внесків потрібно буде забезпечувати не за рахунок зменшення ЄСВ, а, наприклад, через якусь іншу конфігурацію, зменшення інших податків, для того, щоб прибрати вплив на бюджет Пенсійного фонду", — пояснила заступниця міністра.

Щодо збереження накопичень

За словами Дарини Марчак, немає єдиного універсального інструменту, який дозволить забезпечити збереження накопичень.

"Ми бачимо і ризики інфляції, і безпекові ризики, і те, з якими викликами ми стикаємося останні 10 років. Але є комплекс інструментів, на які потрібно покладатися, щоб забезпечити захист накопичень від інфляції. З одного боку, мова йде про комбінацію інвестиційних інструментів — максимально можлива за помірних ризиків дохідність вкладів. З іншого боку, убезпечити громадян від будь-яких маніпуляцій, махінацій з грошима. Щоб була дуже потужна відповідальність керівництва кожної пенсійної установи, яка буде допущена до здійснення операцій для того, щоб мінімізувати будь-які ризики шахрайства або некомпетентного управління", — розповіли чиновниця.

За її словами, значна частина реформи спрямована саме на те, щоб забезпечити якісний нагляд і перевірку дій всіх учасників, які будуть до неї залучені.

Чи схвалять законопроєкт

Економіст та президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак зазначив, що закон про накопичувальну пенсійну систему був ухвалений Верховною радою ще у 2003 році.

"Вже незабаром ми будемо відзначати 20-річчя "не на часі". Тобто весь час "не на часі". За 20 років деякі країни вже впровадили, і більше того, накопичили величезні кошти для того, щоб пенсіонери, коли вони виходять на пенсію, мали, крім солідарної, ще й накопичувальну частину своєї пенсії", — розповів експерт.

На його переконання, ухвалювати закон необхідно саме зараз.

"Тому що після ухвалення закону необхідно приблизно два роки, щоб чітко виписати нормативну базу. Два роки до початку накопичень. Якщо ми схвалюємо цей закон у 2023 році, то накопичення почнуться не раніше, ніж 1 січня 2025 року", — пояснив Козак.

Економіст підкреслив, що в разі ухвалення законопроєкту, солідарна пенсійна система залишається, а накопичувальна стане додатком до солідарної.

"Кожна з них має свої плюси і мінуси. Два роки до початку накопичень. Після того кілька років цими коштами будуть розпоряджатися через вкладання цих грошей винятково в державні папери — один, два, три роки. Тобто до моменту, коли ми почнемо інвестувати їх в ринок, коли запрацює, буде перевірена надійна система, це буде орієнтовно 2027-28 роки", — розповів Тарас Козак.

Експерт зауважив, що від впровадження накопичувальної пенсійної системи виграють як громадяни, так і держава.

"Перше і основне накопичувальної пенсійної системи — це забезпечення майбутніх пенсіонерів. Друге — це створення величезного фінансового внутрішнього ресурсу для країни. На сьогодні є накопичувальні недержавні Пенсійні фонди, добровільна система працює приблизно з 2004 року. Ними користуються 600-700 тисяч людей. Але якщо подивимося кращі світові практики — вже майже 100 країн запровадила накопичувальну пенсійну систему. А якщо десь щось не вдалось, то причина в тому, що уряд — не якісь шахраї — сам скасував цю систему для того, щоб забирати гроші на інші потреби", — зазначив він.

Ще одна особливість накопичувальної пенсії полягає в тому, що вона успадковується, додав Тарас Козак.

Читайте також

Росіяни штурмують Соледар, омбудсмани України й РФ зустрінуться у Туреччині. 321 день війни. Онлайн

На початок