Як розпізнати проросійські ресурси, чи можуть вони маскуватися під проукраїнські канали, які технології й способи застосовує російська пропаганда, а також про те, що з української історії варто прочитати людям, щоб більше зрозуміти суть того, що зараз відбувається. Про все це розповідає кропивницька науковиця й громадська діячка, кандидатка філологічних наук, доцентка Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Ольга Кирилюк.
Як розпізнати проросійські ресурси
"Перелік інформаційних ресурсів, які фінансуються з Російської Федерації, періодично оприлюднює Служба безпеки України", – говорить Ольга Кирилюк. До прикладу, один з таких списків розмістили на Facebook-сторінці відомства 15 липня.
Але є й загальні ознаки небезпеки.
Російська пропаганда сіє песимізм і зраду
Насамперед мають насторожити зрадницькі настрої у прочитаному, почутому чи побаченому, каже Ольга Кирилюк. "Україна не вистоїть, Росія сильна, Захід від України втомився", – саме ці ідеї нав’язують українцям ресурси, пов’язані з Росією. За словами науковиці, там навіть повідомлення про успіхи Збройних сил України на полі бою подають уперемішку з інформацією негативного змісту.
"Наприклад, коли ми святкували повернення Херсона, проросійські ресурси в цей час бомбардували людям голови тим, які страшні економічні наслідки війни для України, як за кордон виїхало майже все кваліфіковане населення і як ми всі тут замерзнемо взимку. Тобто як тільки ви бачите в повідомленні отаку тотальну "зраду", значить, цей канал явно не проукраїнський".
Науковиця розповіла, як у перші дні повномасштабної війни заради експерименту читала інформацію лише з проросійських ресурсів. Навіть розуміючи, як все це працює, уже під кінець другого дня відчула безвихідь і песимізм. "Навіть людям, які розуміються на побудові мовної пропаганди, це все непросто сприймати". Тому, за словами Ольги Кирилюк, важливо звертати увагу на емоції, які у вас викликає інформація з певного ресурсу. "Якщо в цих емоціях переважає песимізм, розпач – це також ознака ворожої пропаганди".
Пропаганді притаманне використання одночасно кількох каналів комунікації. "Сьогодні ви це прочитаєте в Telegram-каналі, завтра це вам покажуть в TikTok, – — А–А післязавтра той самий наратив нав’яжуть ще в інтерв’ю якогось"хорошего русского". І так інформація по шматках потрапляє до вашого мозку з різних джерел".
Пропаганда перекладає відповідальність за війну з Росії на Україну
Перше, що робитиме пропаганда в тому суспільстві, яке намагається завоювати, – це сіятиме розбрат, каже Ольга Кирилюк. За її словами, цей спосіб описаний ще в книзі китайського мислителя і військового стратега Сунь-цзи "Мистецтво війни": "Якщо в лавах противник злагода – посій там ворожнечу". За словами науковиці, російська пропаганда прагне, аби українці перекладали провину за війну на свою владу чи на окремі соціальні групи в межах країни.
Одним зі свіжих прикладів є дискусії щодо вимкнення світла. "Ми спостерігаємо, як часто люди обурюються: "А на тій вулиці світло вимикають на дві години, а на нашій – аж на вісім годин. Де справедливість?!". Це закономірні людські реакції. Однак пропаганда одразу "розігріває" ці настрої, — каже Ольга Кирилюк. – І люди самі не помічають, як ненависть за ці побутові проблеми перемикається з Росії на українську владу, регіональних чиновників або керівництво електричних мереж. І складається парадоксальна ситуація: ракети запускає Росія, а агресію ми перемикаємо на представників України".
Росія маніпулює болючими для України питаннями
Ще один спосіб — маніпуляція болючими питаннями, говорить Ольга Кирилюк. "Узагалі, коли Росія намагається влізти в інформаційний простір будь-якої країни, вона шукає певну болючу точку, яка неоднозначно сприймається різними верствами суспільства, і починає її розширювати".
Зі слів Ольги Кирилюк, в Україні такою точкою є мовне питання. Приклади можна знайти в роликах в TikTok, які швидко стають вірусними й доносять потрібний пропаганді зміст великій кількості людей.
"Наприклад, у ролику показують розбомблений будинок, – каже Ольга Кирилюк. — І розпачливим голосом за кадром дівчина розповідає російською мовою: "Рассказываю во Львове, что осталась без дома, а мне отвечают: "Чому не українською?". Такі ролики дуже небезпечні. Вони штучно прив’язують суспільно-важливе питання мовної ідентичності до болючої проблеми бомбардувань та втрати житла. І виходить, що в порівнянні із загрозою життю, мова ніби відходить на другий план. А людей, які порушують мовне питання, пропаганда в такий спосіб намагається присоромити, що вони нібито "лізуть з дрібницями", коли навколо така трагедія. Це чиста маніпуляція".
Зі слів науковиці, такі ролики мають ще одну мету – розсварити схід і захід України.
Російська пропаганда перекладає відповідальність за війну на західні країни
Також російські пропагандисти люблять маніпулювати фактами із сьогодення чи історії інших країн, особливо тих, які найбільше підтримують Україну. На них же і перекладають відповідальність за війну в Україні – і за її початок, і за продовження.
Зі слів Ольги Кирилюк, зараз поширюється пропагандистський наратив про те, що війна триватиме доти, доки при владі в США нинішній президент Джо Байден. "А чому? А тому, що він нібито не дає достатньо зброї. Звісно, ми можемо вважати, що нам недостатньо зброї. Але запитайте себе – а де в цій фразі Росія? Тобто знову бачимо класичний для пропаганди метод перекладання провини, щоб українське суспільство було незадоволене заходом. Цікаво, що цей наратив зараз поширює багато так званих "хороших русских", – каже Ольга Кирилюк.
Сюди ж можна віднести й штучний пошук схожості між діями Росії, США й Британії, вважає науковиця. "Ви можете почути від так званих російських лібералів подібні фрази: так, російська армія погана, але ж це саме Штати робили в такому-то році в такій-то країні. Тобто впроваджується класична російська ідея про поганих "америкосів" і "англосаксів". Мовляв, що ви хочете від Росії, якщо Америка така сама?"
Історія не повинна повторитися
Усе XX століття – це суцільний урок історії для українців, каже Ольга Кирилюк. "Там який період не візьми, це просто демонстрація російських дурості й варварства. Згадайте форсування Дніпра, коли радянська влада масово кидала військових на смерть. Німецькі кулеметники ледь не втрачали розум через те, що їм доводилося розстрілювати таку страшну кількість людей, яких бездумно кидали в атаку. Те саме російська влада зараз робить зі своїми мобілізованими й з українцями з окупованих територій Донецької та Луганської областей".
Зі слів Ольги Кирилюк, її знайомі українські військові неодноразово цікавилися в полонених росіян, чому ті йдуть на вірну смерть. Росіяни кажуть, що роблять це, аби їх не вбили свої ж. Коли ж їм пропонують розвернутися й піти зі зброєю на тих "своїх", російські мобілізовані лише дивуються. "У них навіть такого алгоритму немає в голові, щоб якось відстояти свої права. Голови похнюпили й приречено йдуть на смерть".
Ольга Кирилюк радить почитати історичні матеріали про початок ХХ століття, коли Україна під час визвольної війни не змогла втримати державність. "Нас окупували російські більшовицькі війська, і ми потрапили на 70 років в страшне рабство до Радянського Союзу. Чому так сталося? Причин багато. Але я зупинюсь на одній: не всі тоді усвідомлювали важливість єдності й злагодженості в боротьбі проти ворога. Це було наслідком ворожої більшовицької пропаганди. У результаті у 20-ті роки ми втратили державність, а вже в 33-му помирали від голоду. Бо коли втрачається державність, народ стає беззахисним. Оці сторінки історії треба обов’язково вивчати, щоб не доводилося проживати їх знову".
Треба піарити образ успішного й сильного українця
Нинішній піар України у світі однозначно успішний, каже Ольга Кирилюк. "Українці посміли дати відсіч агресорові такого масштабу – він роками залякував світ то ядерною зброєю, то своєю "второй армией мира". Чи це якась міжнародна кампанія велася від нашої влади, чи сам факт відсічі так спрацював, але зараз Україна – позитивний тренд у світі. І нам потрібно працювати в цьому напрямку. Такий образ сильного українця вразив весь світ".
Зі слів науковиці, варто опиратися на українську ідентичність і ті символи, що вже стали звичними, але водночас відходити від нав’язаних російською й радянською владою "гротескних шароварних образів". "Я постійно повторюю – українці прогресивні, сучасні, — каже Ольга Кирилюк. – Вони у будь-якій сфері здатні бути першими. Є багато відомих українців у світі, просто світ не асоціює їх з Україною. І потрібно працювати над тим, аби відкрити їх світу".
Одним з прикладів є присвоєння Росією права на українських митців, каже науковиця. "Росія всьому світу розказує, що той же Малевич – "великий русский авангардист". Хоча Казимир Малевич народився в Києві, був вихованцем української школи образотворчого мистецтва і сформувався як митець під впливом творчості українського художника Миколи Пимоненка. У творах Малевича можна помітити багато суто українських фольклорних мотивів. І таких прикладів багато".
За визначенням Ольги Кирилюк, "нині чи не кожен українець – символ незламності. Тож продовжуймо поширювати у світі історію сильного й успішного українця. Бо це правдиво".
Читайте також
- У вересні СБУ повідомила, з початку вторгнення Росії в Кіровоградській області затримали трьох державних зрадників, трьох колаборантів та 20 російських агітаторів.
- Рятувальники назвали попередню причину пожежі у церкві в Бірках на Кіровоградщині
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
