На Тернопільщині попрощалися із трьома військовослужбовцями: Петром Шоп’яком із Теребовлі, Андрієм Кобяковим із Заривинців Бучацької громади і Максимом Михном із Рохманова Шумської громади.
Петро Шоп’як був добровольцем, солдатом 44 окремої артилерійської бригади. З початку повномасштабного вторгнення захищав від ворога Київщину, Харківщину, Донеччину. Про це повідомляють на сторінці Теребовлянської міської ради у соцмережі.
Віддати шану захисникові зібралися рідні, друзі, представники влади, побратими та жителі громади. У покійного залишилися батьки, малолітній син, старший брат.
Військовослужбовцю Андрію Кобякову було 23 роки. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Макіївки Луганської області. Про це повідомляють на сторінці Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ у соцмережі.
"Андрій попри те, що не проходив строкову службу, не вагаючись став на захист України після проходження спеціального навчання у Німеччині. На початку листопада під час виконання бойового завдання поблизу Макіївки Луганської області хлопець пропав безвісти. Рідні до останнього сподівалися знайти Андрія живого, однак дива не сталося. У скорботі плаче згорьована мати, не можуть змиритися з важкою втратою рідний брат, бабуся з дідусем, численні родичі та друзі. Важко нині знайти слова розради для них", –написали на сторінці Бучацької міської ради у соцмережі.
Чин похорону очолив архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон у співслужінні настоятеля митрофорного протоієрея Михаїла Суканця та місцевого духовенства в Свято-Вознесенському храмі села Заривинці.
Віддати шану та провести бійця в останню путь прийшли його рідні, друзі, товариші по службі та жителі краю. Поховали Андрія Кобякова на місцевому цвинтарі.
16 грудня 2022 року в Шумській громаді оголошено днем жалоби за Максимом Михном. Він загинув 9 грудня внаслідок ворожого обстрілу в Луганській області. Російські окупанти скинули гранату з квадрокоптера. Бійцю було 34 роки. Про це йдеться на сторінці Шумської міської ради у соцмережі.
На площі Героїв Майдану священники відправили перший заупокійний молебень. "Жителі громади прощалися із Максимом зі сльозами на очах, не стримуючи емоцій", – йдеться у дописі.
"Під супровід військового оркестру жалобна процесія пройшла вздовж села до місцевого кладовища, шлях до якого був встелений квітами. Поховали Максима під залпи почесної варти та мелодію гімну України. Матері передали прапор, яким була накрита труна, та Пам’ятний лист від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного".
"Максим захищав Україну з 2014 року. Пройшов найважчі випробування в найгарячіших боях, проте до останніх днів не втрачав віри у Перемогу", – сказав міський голова Шумська Вадим Боярський.
Собор священників ПЦУ на чолі з архієпископом Тернопільським і Кременецьким Нестором відправив заупокійну панахиду в Церкві Святої Трійці.
Читайте також
- "Був хоробрий, постійно читав книжки": у Тернополі попрощалися з бійцем Михайлом Левківим
