На власному подвір’ї хмельничанин Михайло Бондаренко облаштував астрообсерваторію. 17 років чоловік фотографує сонце, планети і їх супутники. Має сотні світлин місяця, нашої зірки й планет, розповідає Михайло. За його словами, у космосі довелося спостерігати явища, пояснень яким він не має.
Про те, як знімають сонце, планети та їх супутники, від чого залежить якість астосвітлини дізнавалися кореспонденти Суспільного.
"Точна копія першого дзеркального телескопа, який винайшов у 1668 році відомий всім Ісак Ньютон", — показує телескоп Михайло Бондаренко.
Михайло Бондарненко каже, його перший телескоп коштував зарплатню інженера. На власному подвір’ї хмельничанин облаштував астрообсерваторію.
"Батько подивився, що в мене є така тяга і він купив, це перший в продажу телескоп. Коштував він на той час "дикі" гроші. Тому що уявіть, це 83-ій рік, тоді зарплатня інженеру була, приблизно, десь 110-120 карбованців. А цей телескоп коштував 110 карбованців. Астрофотографи, в них теж є кілька течій. Наприклад ті, що знімають так звані "діпскаї", це об’єкти далекого космосу, галактики, туманності, скупчення, кульові, розсіяні, дуже багато. Є аматори, котрі знімають планети", — розповідає чоловік.
17 років чоловік фотографує сонце, планети та їх супутники. Найбільш вдалою вважає світлину Сатурну, розповідає астрофотограф.
"Був дуже сильний мороз, було десь, близько 20 градусів, і атмосфера в ту ніч була дуже гарна. Астрономічна атмосфера. Ми зняли такий Сатурн, що потім, коли ми показали нашим знайомим професіоналам, астрономам київським, вони нам сказали, хлопці ну ви нас дурите, це знімок Хабла. Причому ми зайняли на Сатурні шторм. Знімок на той час серед аматорів – сенсація",— каже фотограф.
Українські військові використовують телескопи на передовій, говорить Михайло Бондаренко.
"Робили кілька таких замовлень. Ставили телескоп, камеру, і дроти йдуть з камери в бліндаж, і людина сидить собі за комп’ютером і бачить зображення з телескопа. Окуляр виймається, і замість окуляру вставляється камера, і виходить так, що об’єктив телескопа виступає в ролі об'єктива для камери", — пояснює Михайло Бондаренко.
Михайло Бондаренко каже, має чотири телескопи.
"Найпотужніший в мене на подвір’ї стоїть. Я його ховаю, коли вже починається осінь з дощами. Він має апертуру 405 міліметрів. Тобто майже півметровий. Є трохи менший Шмідт-Касінгер, це в мене такий, похідний телескоп. І четвертий телескоп є суто сонячний. Він використовується тільки для сонця. Там стоїть спеціальний фільтр для нього", — розповідає Михайло Бондаренко.
Михайло Бондаренко каже, під час астрономічних спостережень доводилося бачити явища, пояснень яких ані він, ані вчені не мають.
"Щось таке, що я не можу пояснити, я бачив. Є кратери, котрі на місяці міняють колір. Як пояснити це – вчені, ну нема такої сталої теорії. Я бачив спалахи на темній стороні місяця. Звичайно, що є багато дуже прихильників дуже і НЛО, і цивілізацій, що хтось там літає. Ну 99% можна пояснити, що це таке, але все ж таки є пару відсотків таких речей, що пояснити не можна", — розповідає фотограф.
За словами Михайла Бондаренка, в Україні з 365 діб атмосфера землі дозволяє робити гарні асторологічні світлини не більше як 20 діб на рік.
Читайте також
- Родина з Хмельниччини вишиває картини соломою
- Хлопець з інвалідністю створює картини за допомогою праски та воскових олівців
