В Українському домі в Києві відбувся допрем’єрний показ фільму "У пошуках Сковороди", знятого на замовлення Суспільного та присвяченого життю філософа Григорія Сковороди.
Допрем'єрний показ відбувся в межах мистецького проєкту "Світ Сковороди". Показ фільму стартував о 18:00.
Режисер фільму Максим Сметана розповів Суспільному, що знімальний процес був тяжким.
"Ми знімали цей фільм під час війни, і це, напевне, була така головна особливість, тінь війни була на всіх процесах — починаючи із зайнятості, доступності якихось людей і закінчуючи деякими дозволами. Й просто час від часу задавалось, що сам Григорій Савич (Сковорода — ред.) не дуже хоче, щоб про нього знімали кіно. Я все життя живу у Києві, понад 50 років, і я не пам’ятаю жодного такого вересня, щоб не було сонця", — зауважив митець.
Глядач фільму Олександр Остапа зауважив, що питання української культури є особливо гострим і важливим на тлі російської агресії.
"Сковорода, як один із символів української культури, за життя показав, що український дух, український розум має значення не лише для України, але й для всього світу. Зараз важливо його повертати людям розуміння того, що в нас є не тільки Франко, Шевченко і Леся Українка, але й такі персони, як Григорій Сковорода", — переконаний він.
Виконавчий продюсер Суспільне Культура Лук‘ян Галкін пояснив, що команда кінострічки намагалася розкрити для українців постать філософа та його погляди.
"Хотілося висвітлити Сковороду не якимось формальним фільмом, ми шукали, і у нас був запит на мистецькому конкурсі, який ми проводили, на максимально креативну ідею, яка може наблизити Сковороду до широкого загалу. Мені здається, його філософія свободи дуже близька і болісно актуальна для нас зараз, оскільки якщо не проводити ревізію відомих постатей, вони стають забронзовілими. От ми хотіли вкласти таку дрібку в те, щоб ця постать ще сильніше актуалізувалася", — розповів він.
Автор сценарію Сергій Лисенко подякував глядачам, які відвідали показ.
"У наш час ходити на культурні події — це теж своєрідний героїзм, і принаймні це підтвердження своєї громадянської позиції", — зауважив він.
Лисенко наголосив, що Сковорода й нині залишається живою постаттю для українців.
"Колись дуже давно, у 80-ті роки, повагу, інтерес і любов до Григорія Савича мені прищепили київські хіпі, які казали про себе, що "ми не протестуємо, ми святкуємо". Сковорода був у них такий поважний персонаж у пантеоні, вони вважали його своїм духовним предтечею, і десь він займав місце між Кастанедою, Германом Гессе і гуртом Jefferson Airplane. І відтоді я не можу сприймати Сковороду як забронзовілу фігуру як класика, як філософа, який сидів у кабінеті і щось вигадував. Сковорода — це свій, це своя людина, це — людина сьогоднішнього дня, яка розмірковувала не про якісь високі матерії, а про те, що близько кожному з нас", — зазначив сценарист.
Читайте також
Масон, безбожник, соціаліст: як змінювалося сприйняття постаті Сковороди протягом часу
