Спробу зайти до Чернігова росіяни зробили 26 лютого. Атакували через село Товстоліс, проривають український блокпост. Російська бронетехніка — танки та БМП, рухаються околицями Чернігова. У районі гіпермаркету "Епіцентр" вони паркуються біля однієї з багатоповерхівок. На чолі колони їде начальник штабу 35-ї мотострілецької бригади Леонід Щьоткін. У другій серії документального фільму "Битва за Чернігів" цей прорив називають найбільшим "успіхом" російської армії у Чернігові. Звичайно, якщо успіхом можна назвати спалений російський танк, полоненого російського командира та трофейну російську бронетехніку.
Підрозділ Костянтина Гальцева зранку 26 лютого тримав оборону в районі вулиці Кільцевої. Танк, в якому був російський командир Леонід Щьоткін, встигає вистрілити у багатоповерхівку та виїжджає на вулицю Кільцеву. На околиці міста ворожі танки зустрічають бійці Збройних Сил, поки що морально не готові до таких боїв.
"24 лютого, коли я даю команду загнати танки у двори, на мене солдати дивляться великими очима і кажуть: «Так людські паркани ж». Це наша українська культура, ментальність, яка не дозволяє якось загнати в чужі обійстя техніку, зламати щось", — каже командир 1-ї танкової бригади, Герой України Леонід Хода.
Танк Щьоткіна тримав курс на аеродром "Півці". Проїхавши сотню метрів вулицею Кільцевою, його підбивають бійці 1-ї танкової бригади. Артур Олефіренко та Максим Борисенко — учасники того бою.
"Було сім танків та сім БМП з піхотою. "Друга армія світу", а їде по Другій світовій війні. Головне, що першим в колоні їде командир батальйону, чи хто там старший. І от наша задача була не пропустити вглиб Чернігова цього противника. Ми заховалися за парканом і чекали цього противника. Як кажуть, ловили на "живця", — говорить командир роти 1-ї танкової бригади Артур Олефіренко.
Головний сержант Нацгвардії Костянтин Гальцев каже, що бійці спочатку збили російському танку гусеницю, а його постріл у відповідь через це пройшов повз.
"Його провернуло боком, другим влупив вже просто по двигуну і паливним бакам".
У російському танку гине механік Дмитро Опойков, а контужений Щьоткін і навідник Михайло Куліков встигають вибратися із палаючої машини та ховаються в сараї найближчого будинку. Після перемовин обидва здаються.
"Абсурдність – те, звичайно, що вони кидають тупо своїх солдатів на забій. Той, який потрапив у полон, я з ним спілкувався, кажу: "У чому сенс атаки?" Він відповідає: "Нам призначили, ми йдемо, поки не загинемо". Говорю йому: "Ну, добре. А результат? Ось ти відправив своїх солдатів". Він каже: "Ну, ще пришлють", — розповідає командувач оперативного командування "Північ", Герой України Віктор Ніколюк.
Другий російський танк, що прорвався до Чернігова, також наздоганяє український снаряд.
"Була друга їхня машина, яка хотіла прорватись далі. Мені вистачило сміливості попід парканами, щоб не зіпсувати людям нічого, вистрілити та підбити ще одну їхню машину. Але не до кінця. Я її тільки запалив", — каже командир танку 1-ї танкової бригади Максим Борисенко.
Інші російські БМП і танки, залучені у прориві, збираються на паркувальному майданчику біля однієї з новобудов. Все на відео зняла камера спостереження і на ньому дуже чітко видно момент, коли до росіян доходить, що все йде не за планом.
"Вони втратили управління. Тому що в одному танку був командир батальйону. І після того ті, що були, вони втекли", — говорить Хода.
"Перша бронегрупа, яка вискочила, вона заблукала й не мала чіткої задачі. У командирів машин ми вилучали схеми висування, гуглівські, то в місто у цих перших підрозділів не було задачі зайти. Їх задача була блокувати місто і забезпечити просування головних сил в напрямку Києва", — каже командувач оборони Чернігова у лютому-березні Дмитро Брижинський.
Ще одну російську БМП, яка дісталася Чернігова та вела вогонь, знищують бійці тероборони.
"Чекали ми піхоту, назад відкочувались, і з того перехрестя, де вулиця Максима Березовського, вилітає БМП на всіх парах, з юзом так, і гармату на нас наводить, стріляє, гармату підводить. Ми вчасно у поворот заходимо з розривом. Буквально секунди три, і в машину був би приліт. Наскільки мені відомо,у БМП спалили. Спалили з усім екіпажем, і зі всією піхотою, що була", — розповідає головний сержант Володимир Кисловець.
Спроба російського наступу закінчується провалом. Сім російських танків і сім БМП з піхотою зупиняють чотири наші танки та до 70 піхотинців. Дмитро Брижинський називає цей момент одним із ключових під час оборони Чернігова.
"Зі сторони Півців, "Епіцентру", там ситуація складна була. Тому що там відкрита місцевість, широка, і там противник міг дуже спокійно розгортатись, пересуватись. І в них ділянка там така, що вони могли просунутись і дійти до центру міста".
За словами Брижинського, в місті противника знайти дуже важко. Умови складні як і для противника, якщо вони заходять колонами, так і надалі для проведення зачистки.
За підсумками бою, захисники Чернігова здобувають трофеї — танк, БМП і БТР. Їх російські війська кидають під час втечі. Т-72 бере як трофей — Артем Ліньков. Його підрозділ із трьох танків просто під час бою відправили сюди з Киїнки для зупинки прориву. За попередньою інформацією, тоді в Чернігів мав заходити танковий батальйон з 30 танків.
"Дуже нерівні сили, 1 до 10. Наказ є наказ, треба виконувати. Думаю, ну ладно, мабуть, виживу. Знаєте, чоловіки ніколи не просять про допомогу, але коли просять, то вже треба. Бо це все уже, останній крик душі. І коли вже офіцер з "Півночі" кричить: "Давай, бігом за "Епіцентр", бо там халепа". Я розумію, що якщо полковник кричить: “Халепа”, то вже точно “Халепа”.
З російським проривом впоралися і без резервів Артема Лінькова. Проте вже наступного дня, 27 лютого, росіяни вдарять ракетою по позиціях українських бійців біля "Епіцентру".
"Мене поранило в голову. Навіднику ударною хвилею зламало ногу. Вже лежав на землі й бачу, що екіпажі в танках почали вилазити. І тут почала працювати арта. Працював калібр 152 мм, і на моїх очах підбили танк Героя України Сенюка Олексія, він був командир танку, він на моїх очах загинув. Я підняв уже голову, бачу, що танк горить, він кричить: “Палаю”, потім пішов підрив боєкомплекту, його викинуло з танка і все", — каже Ліньков.
Район “Епіцентру” обстрілюватимуть весь час блокади Чернігова. 28 лютого російські війська знищать і сам гіпермаркет. Лінія оборони тут проходила просто по межі житлового кварталу. Поле за "Епіцентром" вже вважалося "сірою зоною".
Читайте також
Як відбувались перші бої навколо Чернігова та яке значення мало місто для росіян?
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
