"Українців намагалися використати усі учасники війни". Володимир В’ятрович про Другу світову

"Українців намагалися використати усі учасники війни". Володимир В’ятрович про Другу світову

"Українців намагалися використати усі учасники війни". Володимир В’ятрович про Другу світову

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, яка стала однією з найтрагічніших сторінок в історії людства загалом та України зокрема. Відтоді минуло 80 років, проте й досі не вщухають суперечки з приводу датування, розвитку подій того періоду, а також того, хто став ініціатором і, врешті, переможцем. За результатами дослідження соціологічної агенції "Фама", 38% українців досі впевнені, що Друга світова війна почалася 1941 року, тобто у рік вступу в неї Радянського союзу. Разом із тим, 56% українців, опитаних двома соцслужбами, покладають відповідальність за початок цієї війни на СРСР разом із Німеччиною.

8 травня Україна і світ відзначають День пам'яті та примирення, вшановуючи полеглих у Другій світовій війні. Про часові межі цієї війни для України та найпоширеніші міфи, пов’язані з українським визвольним рухом, в ефірі Радіо Культура розповів історик та ексголова ІНПУ Володимир В’ятрович.

Читайте також: ""Воля народам, Воля людині". Феномен УПА як третьої сили у Другій світовій війні"

Початок Другої світової для України і роль українців

Питання початку Другої світової війни для України є не лише історичним, а й політичним. Відповідь, яка часто лунає про початок війни в 1941-му, є підтвердженням того, наскільки серйозно в українській свідомості вкорінилися міфи та стереотипи, затверджені ще пропагандою радянською і підтримувані сучасною російською.

З історичної точки зору, Друга світова розпочалась у вересні 1939 року. Хоча для українців своєрідний драматичний вступ у цю війну відбувся за кілька місяців до того. Перші бойові дії, перші постріли на території сучасної України пролунали ще в березні 1939 року на Закарпатті, де захисники Карпатської України, проголошеної 15 березня незалежною державою, захищали її від наступу угорської армії, яка була союзником Третього рейху.

У вересні 1939 року, коли офіційно почалася війна, Україна опинилася в епіцентрі бойових дій. Бомбардувались українські міста, зокрема Львів. Українці опинилися в арміях всіх учасників війни. На вересень 1939 року близько 120 тисяч українців перебували у складі польської армії, як громадяни другої Речі Посполитої ставши на захист своєї держави. Багато з них потрапило в полон, багато загинуло. Війна для них закінчилася в середині вересня 1939 року.

Зруйнований залізничний вокзал. Львів, 1939

Зруйнований залізничний вокзал. Львів, 1939

Разом з тим, в 1939 році мільйони українців перебували і в лавах червоної армії, яка у другій половині вересня почала наступ на Польщу зі сходу. Інша частина українців перебувала у лавах формувань, які воювали на боці Німеччини, сподіваючись, що вона стане тією силою, яка допоможе відновленню України. І врешті-решт у вересні 1939 року своє повстання підняли відділи організації українських націоналістів у низці місцевостей Галичини та Волині. Тобто українці, які не мали власної держави, не просто служили в різних арміях, а часом й убивали одне одного, воюючи за чужі інтереси.

Радянська влада свідомо приховувала історію Другої світової війни від вересня 1939 до червня 1941, оскільки в цей період СРСР був союзником нацистської Німеччини і мав агресивні загарбницькі плани щодо Європи. А такий підхід абсолютно не вписувався в чорно-білу картину радянської пропаганди, де Радянський союз мав бути єдиним антифашистом і антинацистом. Абсолютно ту саму модель зараз відтворює сучасна російська пропаганда.

Звідки взявся термін "Велика Вітчизняна війна"

Його було озвучено ще влітку 1941 року керівником СРСР Йосипом Сталіним. Слід було замінити загальновживаний термін "Друга світова війна", скоротивши цю війну до 1941-1945 років. З історичної точки зору, термін цікавий як об’єкт для дослідження інформаційної війни та пропаганди, але в жодному випадку не варто його використовувати, інтерпретуючи події Другої світової.

УПА: Українська повстанська армія

УПА: Українська повстанська армія

Велика Вітчизняна війна – це дуже проста чорно-біла модель, де є "наші" і є "німці". Наші – це Радянський союз, який не чинив жодних гріхів і був єдиним, хто переміг німців. А німці – це абсолютне зло, яке треба було перемогти та від якого треба було врятувати світ, і за що ми маємо бути вдячні радянській владі. Українську історію не можна зобразити у тій чорно-білій моделі. Українці були й серед умовних "наших", які воювали в складі радянської армії, і серед умовних німців.

Проте українці мали й власний, третій, суб’єкт цієї війни – не найбільший, проте найважливіший. Йдеться про український визвольний рух. Про сформовану в 1942 році українську повстанську армію. Через цю армію пройшло близько 100 тисяч людей – значно менше, ніж через червону армію. Проте це був єдиний суб’єкт, який мав собі за мету створення незалежної української держави.

Читайте також: "Більшість українців вважають СРСР відповідальним за Другу світову разом із Німеччиною"

Чим пояснити розпорошеність українців по різних арміях

Українці були громадянами різних країн, без власної держави. Крім того, українців як ресурс намагалися використати всі учасники війни. Спочатку частина з них загравали з українськими патріотичними почуттями.

Німці до 1941 року співпрацювали з ОУН, але не демонстрували їй свої плани щодо майбутнього України в разі перемоги над Радянським союзом. Очевидно, що націоналісти, які мали досвід Першої світової війни, де саме німці підтримали українську державність, сподівалися, що так само станеться і цього разу. Проте, як виявилося, це було лише загравання, і після швидкого відступу радянської влади восени 1941 року німці показали своє справжнє обличчя – вони не збираються тут будувати ніякої української держави.

Степан Бандера

Степан Бандера, перший Голова ОУНР

Почалися масові арешти членів ОУН. Бандера, як лідер ОУН, який проголосив незалежність 30 червня 1941 року, був заарештований на початку липня 1941-го. Масові арешти продовжились у вересні-листопаді 1941 року. Кілька тисяч людей опинилися за ґратами, решта перейшли у підпілля і почали готуватися до антинімецької боротьби, яка вилилась у створення Української повстанської армії наприкінці 1942 року.

Проте так само на патріотичних почуттях українців грала і радянська сторона, яка назвала фронти на території України українськими та затвердила орден Богдана Хмельницького, намагаючись таким чином мобілізувати українців на свою підтримку. Відповідно, багато українців, які вступали в червону армію чи в дивізію Ваффен СС "Галичина", вірили, що вони роблять це, захищаючи українські національні інтереси. На жаль, ними фактично скористалися і вони стали тими, хто змушений був вбивати інших українців. У цьому контексті є показовою битва під Бродами.

Коли Друга світова війна закінчилася для українців

Друга світова війна як війна світового масштабу закінчилася 2 вересня 1945 року, а не 8 чи 9 травня, як багато хто звик вважати. Ще після весни 1945 року українці в лавах радянської армії продовжували воювати на далекосхідному фронті. Якщо говорити про завершення бойових дій, то вони тривали значно довше.

Активні бойові дії Української повстанської армії проти радянського комуністичного режиму тривали до вересня 1949 року. Далі, до середини 50-х, тривав рух спротиву вже розформованих відділів УПА. Останні сутички з радянською владою мали місце у 1960-му та і навіть у 1967 році на Тернопільщині.

Якщо говорити про якісь символічні речі, то один з українських повстанців Ілля Оберишин вийшов з підпілля, де переховувався з 50-х років, лише 3 грудня 1991-го, дізнавшись про результати референдуму, який підтвердив акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Читайте також: ""Знести не можна залишити": зауваги про каховську тачанку"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди