Жителі Збаража на Тернопільщині зустрілися із захисником "Азовсталі", морським піхотинцем Михайлом Діановим. Зустріч організував батько Героя Небесної сотні Володимир Голоднюк. Провели захід в актовій залі Збаразької мистецької школи.
Діанов розповів учасникам про те, як боровся з окупантами, про полон та знущання росіян над полоненими.
"Людей я не вбивав. Якби я вбив людину – стаття 115, частина перша Кримінального кодексу України. Навмисне вбивство. Тюрма. Я знищував цілі. Я – військовий. Мені держава дала зброю в руки, щоби я захищав. Я – захисник, а не вбивця", – сказав військовослужбовець.
Після виходу з "Азовсталі" Михайло чотири місяці був у російському полоні. Росіяни катували, найгіршим, каже, був голод.
"Людину можна мучити, щоби щось від неї дізнатися. Вони тортури застосовували просто так. Просто, бо вони – садисти. Садист отримує задоволення від того, що тобі погано. Що це саме він так зробив. Я можу витримати будь-який біль. Ріжте мене, волосся видирайте, витерпіти можна, в мозку переключаєшся, думаєш про щось інше. Найстрашніші тортури – це голод. Тебе підтримують просто, щоби ти не вмер. Заплющуєш очі, не бачиш ні України, ні сім’ї, нічого. Ти думаєш про це, але в тебе перед очима лише їжа", – говорить морський піхотинець.
Військовий каже, думав, що його з побратимами обміняють, проте сумніви були, допоки не зрозумів, що він у Білорусі. Дорогою не бачив нічого, бо полоненим перемотали очі скотчем.
"Нас садять в комфортабельний автобус, а я вже скотч з рук зняв, і мене ніхто не чіпає. Якщо раніше я би за це капітально отримав, то тут – ні. Я по сонцю дивлюся – їдемо на південь, думаю: невже? Поки ніхто не чіпає, я той скотч ще сильніше стягую, щоби хоч щось побачити. Мені нічого не вдалося, я собі просто роздер обличчя. Проїхали кордон, проїхали блокпост, двері відкрилися і "вертухаї" вийшли. Тоді хтось зайшов і каже: "Слава Україні!"
Люди, які не помістилися в залі, слухали розповідь Михайла Діанова з вулиці. Один із них – житель Збаража Роман Чернета.
"Забуваєш про холод, забуваєш про все. Я не можу, звичайно, цього уявити, але десь частково знаючи, в яких умовах жили наші захисники і, зокрема, Михайло, забуваєш про все. Хочеться його слухати і слухати", – каже чоловік.
Надія Івасик викладає у цій школі. Каже, почула про зустріч і вирішила прийти.
"Ось ці розповіді, які цей пан говорить, б’ють нас. Вони б’ють психологічно. Але нам треба триматися, нам треба слухати, нам треба знати", – сказала жителька Збаража.
Читайте також
- Захисник "Азовсталі" Михайло Діанов приїхав до Тернополя
- Звільненому з полону Михайлу Діанову з Тернополя подарували футболку "Шахтаря"
- Тернополянин Михайло Діанов просить звільнити з полону свого побратима
- "Піти на війну – це був його особистий вибір": донька захисника "Азовсталі" з Тернополя Михайла Діанова
