Поет і військовослужбовець Борис Гуменюк продає власні картини, щоб зібрати кошти для Збройних сил України. Чоловік родом з Тернопільщини, а живе у Києві.
За його словами, зайнявся живописом після повернення з російсько-української війни у 2017 році. До цього колекціонував роботи митців.
"Одній із перших моїх робіт – десь 5 років, на ній зображена осінь. А осінь у нас завжди яскрава. Хочу саме цю роботу подарувати тернопільському музею, щоб тут вона зберігалася. Я ніколи не хотів її продавати, хоча завжди хтось хотів придбати саме її".
Військовослужбовець каже, написання картин стало для цього реабілітацією, так він відновлювався морально після пережитого. Уже намалював півтисячі картин, більшість з них продав. За виручені кошти придбав бронежилети для побратимів. Два місяці тому в Києві відбулася його перша персональна виставка.
"Моя війна почалася у 2014 році. Так трапилося, що я був перший автор з письменницького цеху, який опинився в зоні бойових дій. Моя книжка, яка називається «Вірші з війни» була першою книжкою про цю війну. Зараз, кажуть, є більше 800 книжок, написаних учасниками бойових дій, волонтерами, журналістами".
Борис Гуменюк – автор поетичних збірок, романів, новел. Розповідає: під час першого етапу російсько-української війни став заступником командира батальйону "ОУН". А 2015 року на установчому з’їзді його обрали головою Української Військової Організації.
"Я взявся за пензель, коли мені було 52 роки. Із півтисячі картин, які я написав, в мене зараз залишилося десь півсотні. Інші роботи продані. Не знаю, якого рівня цей живопис. Я тільки зараз починаю отримувати якісь відгуки від мистецтвознавців".
Під час повномасштабного вторгнення Борис Гуменюк перебував у своєму домі на Київщині. Каже, 24 лютого прокинувся від вибухів.
"У мене є три собаки, вони тоді почали скавуліти собаки. Вже був вибух, він мене розбудив. Мені по прямій до Борисполя кілометрів 60, до Броварів кілометрів 60. Саме по Броварах і Борисполю були перші вибухи".
У перші дні повномасштабної російсько-української війни чоловік записався до територіальної оборони Києва, а далі пішов до бойового підрозділу Збройних сил України.
"Коли ворог відступив, коли ми його вибили, то вже не було сенсу залишатися в Києві. Треба було йти на війну. Ми своїм підрозділом фактично вступили в лави ЗСУ. З травня і до сьогодні я – боєць ЗСУ".
Нині Борис Гуменюк поєднує військову службу із волонтерською справою. Він співпрацює з благодійними організаціями та допомагає забезпечувати необхідним бійців Збройних сил України.
Читайте також
- "ДНК українця": у Тернополі діє виставка картин військовослужбовця Миколи Мамчура
