До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України потрапив обряд "Засівання з конем". Його проводять жителі села Вістря Коропецької територіальної громади у ніч з 13 на 14 січня. Про це повідомили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.
Для здійснення обряду вибирають коня. Жителі розподіляють ролі: обирають посівальників, віншувальників і поводиря коня. Для коня парубки плетуть вінок, переважно з гілок туї, кетягів калини чи горобини, прикрашають паперовими квітами, колоссям пшениці.
Під час обряду місцеві хлопці до світанку ходять по оселях, де є незаміжні дівчата. Вони щедрують, засівають, як прийнято перед Старим Новим роком пшеницею та солодощами. Після цього до оселі заводять коня, якого дівчина має нагодувати. Далі його виводять у двір, а хлопець, якому ця дівчина подобається, саджає її на коня та виїжджає з нею за ворота. Дійство, яке супроводжується грою музикантів та танцями символізує, що незабаром дівчина вийде заміж та покине свій дім.
Обряд засівання з конем у цьому селі триває аж до ранку, допоки не обійдуть оселі всіх дівчат-виданиць. Також вступають до сільської ради та крамниць, але коня не заводять. Наостанок йдуть до церкви. Святкові Богослужіння на Василя у Вістрі розпочинаються тільки після того, як парубки засіють і заколядують в обох храмах. А ввечері молодь забавляється у сільському клубі.
За радянської влади, під час заборони, обряд "Засівання з конем" продовжували відтворювати. Частину зібраних коштів передають на церкви.
Зазначимо, обряд "Засівання з конем" у селі Вістря у 2020 році внесли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини.
Що відомо
Засівають з конем: у селі на Тернопільщині жителі цілу ніч ходять по оселях
