На 29-му Форумі Видавців у Львові історик і професор УКУ Ярослав Грицак розповів ведучому Захару Давиденко і слухачам Радіо Культура про те, якою Україну тепер бачить світ, про пробудження Заходу, силу української культури, ілюзію "великої російської культури" та агресію Росії в контексті глобальної історії.
Україна і світ
Україна зараз має потужну геополітичну підтримку. Раніше вона ніколи не мала політичного консенсусу щодо всіх своїх попередніх звитяг, а зараз має. Ми завжди були, як частина Росії. А коли намагалися у своїх війнах стати якось окремо, весь світ намагався нас не побачити.
До нас може бути прикуто з часом менше уваги, але при цьому повинно бути завжди багато зброї. Знань щодо України у світі зараз достатньо.
Наше найслабше місце — Африка і Південна Америка. Ми повністю програли Південь. Ми не маємо там підтримки. На Півдні вважають, що Україна є колонією, яка зараз відходить від однієї держави іншій. Багато країн також не можуть собі дозволити підтримку Україні. Інші вичікують. Але що є добрим, що за нами Захід.
Україна і свобода
Україна тепер буде завжди асоціюватися зі свободою. Із великим бажанням свободи і вільним життям. Це як ідея Давида і Голіафа. Україна не є аж такою великою спільнотою. Але вона тримає удар страшнішого і сильнішого суперника і перемагає його. І тут виникає питання, як Україна, настільки поділена в різний спосіб всередині, є такою згуртованою і має можливість тримати цей удар?
Концепція свободи і концепція гідності — це концепція, яка виникла в європейській культурі. І потім поступово поширилася на весь світ.
Часто свобода в Європі не означає комфорт, а комфорт не означає свободу. Зараз у світі спостерігається криза свободи. Щоб були цінності свободи, їх треба постійно доводити і підтверджувати.
Ми бачимо, як Європа зараз починає мобілізовуватися. Україна примушує Європу молодшати і стрункішати. Українці є своєрідною віагрою для Європи.
Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком
Україна та світовий інформаційний простір
Добре, що ми навчилися всім говорити про нас. Але у нас досі немає таких інформаційних пропагандистських ресурсів, які має Росія. Неможливо контролювати інформаційний потік. Потрібно в нього входити.
Нація — це комунікація. Нема комунікації — нема нації. Якщо населення не виїжджало за межі свого села або міста, то це багато про що говорить. Комунікатор будується державою. Держава свого часу не виробила достатньо трансформації, щоб її було чутно у світі. А це питання безпеки, це питання образу України.
Війни Росії
Російська армія воює однотипно. Ми це бачимо в Чечні, у війні на Кавказі. У них немає поваги до людського життя і людської гідності. Люди в Росії є витратним матеріалом. Вони готові терпіти все, лише б мати "великий" статус. 140 мільйонів дозволяють керувати собою одній божевільній людині.
Їхні методи на полі бою — закидати ворога трупами. Один солдат повернувся на поле бою через кілька десятиліть і побачив гори непохованих скелетів. Якщо вони своє життя не вважають гідним, то чого вони повинні вважати життя когось іншого гідним?
Ця війна нагадує багато попередніх їхніх воєн: затяжних, позиційних. Тут виграє той, хто може довше її витримати. Той, хто перший колапсує, той і програє. Якщо Путін використає ядерну зброю, тоді це і буде відрізняти цю війну Росії в Україні від інших.
У багатьох було очікування, що ця війна буде високотехнологічною. Але з'явилася лише нова риса в новій війні Росії: це незалежна Україна і те, що ніхто не сподівався, що Україна може добре воювати.
Світ і російська культура
Країни Балтії або ті європейські країни, які останніми приєдналися до ЄС добре знають, що таке Росія і її культура. Стара Європа закохана в російську культуру. Особливо Франція та Німеччина. Німці ще й мають комплекс перед Росією. Уся Європа занадто далеко від Росії, щоб бачити її справжню.
Російська культура — це красива вітрина. Усі бачать лише одну сторону Достоєвського, але не бачать іншу. Бо треба бути поляком, литовцем або українцем, щоби показати токсичність того ж Достоєвського. Француз чи німець цього не зрозуміє.
Путін сам знищує російську мову та російську культуру, сам нівелює її. Російська культура має існувати, але перестати бути "великою".
Ярослав Грицак: міф про "братні народи", перемога України та як Російська імперія викривляла історію
Світ і українська культура
Захват Україною у світі з часом впаде. Зараз це гостра фаза. І цими обставинами ми повинні скористатися. Ми повинні перетворитися на щось інше.
Українська культура — це культура майбутнього. Вона обов'язково буде блискучою. У неї великі шанси зараз. Генії повинні мати певну атмосферу, щоби вони мали можливість "вибухнути". Часто сплеск культури пов'язаний із війною. Україна має всі можливості стати центральноєвропейським тигром.
Армія наша відкриває нам нові шляхи. Українська культура цим повинна скористатися, щоб стати світовою культурою. До сьогодні складалося враження, що ми перебуваємо на рівні маленької країни, такої як, припустимо, Естонія. Це треба змінювати. Війна стає такою можливістю.
Українська культура зараз має великий шанс на "вибух" в доброму сенсі. Але при цьому має бути глибоке проникнення.
Молоді люди можуть і мають зараз можливість щось сказати.
Історики
Усі добрі історики українськомовні. Вони не кажуть, що напишуть, бо процес ще не закінчився. Війна закрила один період в історії і відкрила новий. Україна стала глобальною. Але що точно, то це те, що ми стоїмо перед лицем творення нової України. Цілком іншої якості. Комплекс хуторності і меншовартості зараз горить. А буде тліти ще довше. Я боюся, щоб ми не мали комплексу гордині. Задоволення від головокружіння успіхом сповільнює ці ж успіхи. Після перемоги ми повинні мати чітку програму майбутнього України.
Розквіт України
Українці почнуть розуміти, що вони одночасно і різні, і однакові. Усе буде залежати, яким буде статус російськомовних і російської мови в Україні. Україна буде все більше ставати одномовною та однокультурною. Це не буде швидко, але цей процес вже запустився. Це питання двох-трьох поколінь. Російська мова може залишитися мовою приватного спілкування.
Донеччина і Крим
Зникне криза в Україні і ми також станемо іншими. Знаючи наш характер, то я передбачаю, що наша перемога почнеться великими сварками. Але коли страх цей проговорений, то він стає меншим.
Коли повернеться Крим та Донбас, то людям там будуть подавати правду через телебачення, яке буде в них викликати одразу шок, щоб вони про себе почули всю правду.
Війна багато речей обнулила. Треба буде будувати донецьку інфраструктуру з нуля. Будуть величезні надходження від Заходу. Будуть створені нові структури. З грошима прийдуть і нові проєкти. Треба навчити людей жити там.
"У нас безкінечне голлівудське кіно без хепі енду". Інтерв'ю з Ярославом Грицаком
Розмови про Зеленського
Часто демократія вимагає жертв. На початку війни серед світових політиків говорилося про те, що було б, якби Зеленського вбили на початку війни. Звісно, що це було би трагедією. Але на хід війни це б не вплинуло.
Це говорить і про те, як функціонує наше військо. Путін втручається на рівні командування полковників. А це дуже важливо.
Книги від Ярослава Грицака
- Фукідід "Історії Пелопоннеської війни";
- Клайв Стейплз Льюїс "Просто християнство";
- Альбер Камю "Чума";
- Ярослав Грицак "Подолати минуле: глобальна історія України".
1111 жертв Сандармоху: трагедія "Розстріляного відродження", яку Україна не має права забути
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
