Від початку повномасштабного вторгнення війська РФ зруйнували та продовжують нищити інфраструктуру та життя людей. Проте війна становить загрозу для здоров'я українців ще й у довготривалій перспективі — через забруднення довкілля. Серед всіх екосистем, що зазнають негативного впливу від воєнних дій, найбільше страждає ґрунт.
Як безпосередньо бойові дії впливають на ґрунт та родючість земель? Який ризик несуть нерозірвані снаряди і чи існують способи порятунку — у матеріалі Суспільного.
Дніпропетровщина: через бойові дії не засіяно 8,5 тисяч гектарів
У фермера з Дніпропетровщини Богдана Вакуленка півтори тисячі полів. Щодня він оглядає свої угіддя з квадрокоптера, шукає снаряди. Як знаходить — викликає рятувальників.
"Через дві-три години після обстрілу я їду туди або запускаю свій квадрокоптер. Фотографую ці вибухонебезпечні боєприпаси, близько до них не підходжу. Телефоную на "101", — розповідає чоловік.
На своїх полях фермер знаходив снаряди різних калібрів, уламки і вирви, що лишилися після них.
Під обстрілами російських військ у Широківській громаді аграрії сіють озимі культури: пшеницю, ячмінь та рапс.
За словами директора Інституту зернових культур Владислава Черчеля, Дніпропетровщина має одну з найбільших територій для сільгосппризначення. У регіоні — два мільйони гектарів орної землі. Наразі найбільших екологічних збитків через обстріли військ РФ зазнали Синельниківський та Криворізький райони Дніпропетровщини.
"Не засіяно 8,5 тисяч гектарів у зв’язку із бойовими діями. Понад 12 тисяч гектарів підпадали під бойові дії. Тобто з Херсонської та Запорізької на ці поля прилітали ракети. Також згоріли понад 400 гектарів ячменю та озимої пшениці", — каже Владислав Черчіль.
Вибухи і постріли знищують живі організми у ґрунті
За оцінками Держекоінспекції, станом на 1 жовтня збитки, яких армія РФ завдала екосистемам України, сягають 1 трильйона 256 мільярдів гривень. З них збитки земельним ресурсам становлять 407 млрд грн, понад 2 млрд грн з яких – забруднення ґрунтів.
Голова громадської організації "Української природоохоронна група" Олексій Василюк каже: ґрунт – це величезна екосистема. Вона може функціонувати, лише коли всі живі організми будуть там жити. В одній жмені ґрунту може бути 8 тисяч дрібних організмів.
"Вибух – це тепловий вплив. Він має теплову, вогневу складову. Живі організми не можуть вижити в епіцентрі вибуху боєприпасу", — говорить він.
За словами Олексія Василюка, у всіх випадках: від пострілу стрілецької зброї до вибуху авіабомби – відбувається хімічне забруднення. У ґрунті лишається багато сірки. Частина цього хімічного елементу у вигляді порошку залишається у вирвах і навколо, а в контакті з опадами перетворюється на сірчану кислоту. Це погано, зокрема, для ґрунтів, бо у цій кислоті згорають мільйони організмів, які формують покривний шар ґрунту.
Ще одна загроза – важкі метали, які накопичуються в ґрунті. Вони можуть негативно впливати на подальшу родючість земель та здоров’я людей, зазначає одна з авторок дослідження наслідків Першої світової війни докторка Наомі Рінтоул-Хайнс з Кентербері.
"Ми знаємо, що артилерійські снаряди та вогнепальна зброя містять важкі метали, такі як мідь, цинк і свинець. Французька, британська та німецька армії під час Першої світової війни випустили трохи менш як 1,5 мільярда снарядів. Це мало величезні наслідки. Одним із відомих наслідків є Дельвільський ліс на Соммі, де на величезному ареалі залишилося лише одне дерево", — розповіла науковиця.
Фахівчиня в галузі геохімії ландшафтів Анастасія Сплодитель з 2016 року досліджує забруднення ґрунтів на Донбасі, які зазнали впливу війни. Говорить: понад 1000 зразків ґрунту, які вдалося зібрати та проаналізувати, показали найбільший вміст саме важких металів. У пробах, відібраних на ділянках бойових дій, вміст важких металів перевищував фонові значення в 15-30 разів.
Вона додає: через міграцію важких металів із ґрунту в підземні води забруднюється природне середовище за межами воєнної зони.
"Ми не можемо виділяти пріоритетний список забруднювачів із техногенних металів, цей перелік є надзвичайно ширшим. Але з точки зору аналізу токсичного впливу на інші середовища саме техногенні елементи або важкі метали є одними із найбільш агресивних", — розповідає Анастасія.
Способи порятунку
Найпростіший спосіб рекультивації земель, як зазначає директор Інституту зернових культур Владислав Черчель, засипати всі вирви, утворені від снарядів та вибухів.
"Думаю, ви багато бачили таких картинок, де поле повністю зруйноване вибухами. Можна засипати ці ями. Іншого нічого не передбачається. Але ж залізо, яке там, це питання. І плюс — розмінування. Коли воно завершиться, ніхто не знає", — каже він.
За попередніми розрахунками Київської школи економіки, вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 млн доларів. Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту — у 39,6 млн дол., і цей процес займе десятиліття. Наприклад, зі звіту про наслідки Першої світової війни Франція щорічно знищує в середньому 467 тонн старих боєприпасів.
Нині українські території активно розміновують сапери. У середині червня кількість розмінованих територій уже становила 2 мільйони гектарів. Проте ще 30 мільйонів залишаються замінованими.
Реабілітація ґрунтів на місцях обстрілів полягає не лише в розмінуванні, а й в подальшому очищенні земель від інших хімічних залишків, які залишаються в ґрунті після війни. За словами Олексія Василюка, це можна зробити з використанням спеціальних видів рослин. Така технологія називається фіторемедіація. Це новий напрямок в науці. І Україна може стати його центром розвитку.
Читайте також
На Дніпропетровщині через обстріли військ РФ знищено близько 400 гектарів полів з урожаєм
На Криворіжжі через обстріли військ РФ згоріли 460 гектарів ранніх зернових
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
