Кадиров пішов воювати за Україну попри контузії та поранення

Кадиров пішов воювати за Україну попри контузії та поранення

Кадиров пішов воювати за Україну попри контузії та поранення
Фото: Суспільне Хмельницький

Попри шість контузій, осколкове поранення в ногу, військову інвалідність, непридатність до військової служби, хмельничанин Вадим Кадиров повернувся на війну. Чоловік служить в Хмельницькій бригаді тероборони. За його словами, нинішня війна відрізняється від АТО та операції об’єднаних сил великою кількістю артилерії.

Про те, як воює 50-річний Вадим Кадиров з Хмельницького, які у нього склалися враження після спілкування з російськими полоненими, дізнавалися кореспонденти Суспільного.

Мати - українка, батько - казанський татарин, розповідає Вадим Кадиров. Каже, звідси таке прізвище. Чоловік вважає себе українцем.

"Всі кажуть, що це чеченське, це взагалі східне прізвище. Дуже багато є таджиків, узбеків, киргизів з такими прізвищами. Татари з прізвищем Кадиров. Це азійське прізвище. Це, так само як російська - Іванов. В мене це з кров’ю матері зайшло: і мова, і культура українська. Ми себе вважаємо українцями", — розповідає боєць.

З Майдану з побратимами хотів поїхати в Крим, говорить Вадим Кадиров.

Вадим Кадиров разом з побратимами у звільненому населеному пункті Шевченково
Вадим Кадиров разом з побратимами у звільненому населеному пункті Шевченково. Фото: Вадима Кадирова

"Тоді було бажання ломанутися з Майдану одразу на Крим. Розсудливість перемогла, ну що ми могли зробити без зброї проти збройних формувань Російської федерації. Потім почали відбуватися події на Донбасі. Почали створювати добровольчі батальйони. Був добровольчий батальйон створений Київ 2, в який я одразу пішов", — каже Вадим Кадиров.

За словами Вадима Кадирова, йому довелося побувати по всій лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях.

"Ми були й в Гірському, і в цих всіх містах, які вже захоплені. І в Попасній, звільняли Дебальцеве. Потім перейшли на Луганську область, це було Чорнухине. Як мене колись спитали, де ти був на Донбасі. Я сказав, що краще спитайтеся де я не був", — каже боєць.

Найважче переживати втрати побратимів, розповідає Вадим Кадиров. Все інше – рутина.

"Це саме тяжке. Байду хліба ділили порівно. Постійно разом, а тут раз, а його вже нема. Побратим Сергій, позивний в нього був "Сімнадцятий". Ми пили з ним каву, ділили ту шоколадку на капоті. Тут вони їдуть на виїзд. І тут буквально там година пройшла і Серьога загинув. Ось це важко усвідомлювати", — розповідає Вадим Кадиров.

За словами Вадима Кадирова, у 2019 році був звільнений з лав Збройних сил України за станом здоров’я. Каже, з початку повномасштабного вторгнення став бійцем 86 батальйону 106 бригади територіальної оборони.

"Війна трохи змінила формат. АТО та ООС були такі більш стрілкові бої, там якісь міномети. Зараз формат війни став артилерійським. Артилерія, авіація. Стрілкових боїв дуже мало", — пояснює військовий.

Вадим Кадиров брав участь у звільнені Балаклії
Вадим Кадиров брав участь у звільнені Балаклії. Фото: Вадима Кадирова

У квітні поблизу села Довгеньке підрозділ Вадима змінив 95 десантно-штурмову бригаду. Тоді батальйон тероборони набув першого бойового досвіду, говорить Вадим Кадиров.

"Батальйон зараз вже створився єдиним цілим організмом. А не так, як ми тоді заходили у квітні. Люди різношерстні, там у нас були й адвокати, і програмісти. Я просто розумію, що ці люди, в них був другий світ, жили в другому світі, і тут це пекло, ці снаряди: Гусарівка, нова Гусарівка, Щуровка… Батальйон брав участь по звільненню міста Балаклія", — каже Вадим Кадиров.

У наших стрілецьких ротах втрати були найбільшими, каже Вадим.

"Ми займали лінію від села Довгеньке до села Богородичне. І в нас там були в стрілецьких ротах самі великі втрати. Втрати були не через те, що люди були не готові. На той момент противник був сильніший по озброєнню", — пояснює Кадиров.

Вадим Кадиров з 2014-ого року брав участь у боях на Луганському та Донецькому напрямках
Вадим Кадиров з 2014-ого року брав участь у боях на Луганському та Донецькому напрямках. Фото: Вадима Кадирова

Вадим розповідає: усі, кого брали у полон, зомбовані пропагандою.

Це одвічна боротьба українського народу з ордою. Я не сказав Росії з Україною. Ні. Це саме боротьба йде з ордою. Ми брали полонених і спілкувалися з ними. Там настільки та пропаганда, настільки ті мізки закручені, що вони просто не мають поняття, що робиться у світі", — каже боєць.

За словами Вадима Кадрова, після лікуванні у військовому шпиталі повернеться у свій підрозділ, що воює на південному напрямку. Каже, воює разом з рідним братом, 45-річним Романом Кадировим.

Читайте також

  • "Готовий померти за Україну, українців та справедливість". Британський військовий приїхав воювати за Україну
  • Хмельницьких старшокласників вчать поводитися зі зброєю
  • Вісім місяців не отримувала звісток: як дружина полоненого з "Азовсталі" намагається врятувати чоловіка

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

На початок