Війна з Росією та фінансові складнощі: що найбільше турбує українців

Війна з Росією та фінансові складнощі: що найбільше турбує українців

Війна з Росією та фінансові складнощі: що найбільше турбує українців
Фото: Pexels

Більш як дві третини мешканців України відчувають стрес або знервованість, при цьому основними причинами стресу є агресія Росії проти України, фінансові складнощі, а також своє здоров’я та здоров’я близьких.

Про це свідчать дані дослідження, проведеного компанією Gradus, присвяченого психічному здоров’ю українців та їхньої готовності звернутися по психологічну допомогу.

Під час дослідження фахівці опитали людей віком 18-60 років, які на момент початку війни проживали в містах з населенням понад 50 тисяч людей. Також вони провели інтерв’ю з експертами — в тому числі військовими психологами, приватними психологами, психотерапевтами, психіатрами та лікарями-психотерапевтами.

Проаналізувавши отримані дані, автори дослідження з’ясували, що 41% опитаних суб’єктивно оцінюють стан свого психологічного здоров’я на задовільному рівні, а 51% — на середньому, що свідчить про їхнє перебування в зоні ризику. При цьому 71% респондентів заявили, що останнім часом відчували стрес або сильну знервованість.

Зазначається, що найчастіше про стрес заявляли жінки та загалом люди віком 25-34 років. Люди віком 55-60 років повідомляли про стрес рідше.

При цьому респонденти чітко визначили основну причину стресу та знервованості — 72% назвали нею повномасштабну війну з Росією. Ще 44% занепокоєні через фінансові складнощі, 30% — через соціально-політичну ситуацію в країні, по 25% — через стан власного здоров’я та безробіття, по 23% — у зв’язку з робочими питаннями та високим рівнем інфляції в Україні. 22% стурбовані через сімейні справи та стосунки, 20% — через стан здоров’я близьких, а 19% — у зв'язку з падінням курсу гривні.

Серед аспектів війни, які викликають занепокоєність українців — безпека близьких (63%); втрата джерела доходу / роботи (42%); ризик втрати майна (37%); ризик померти під час бойових дій (37%); розлука з рідними, сімʼєю (32%); ризик отримати поранення (24%); страх перед тим, що чекає в новому місці (16); проблеми зі зв'язком із друзями / близькими (16%), відсутність можливості покинути країну (14%); проблеми з доступом до медикаментів (10%); отримані під час війни поранення (9%); проблеми з доступом до продуктів (9%); відсутність можливості покинути своє місто при окупації (9%); страх перед тим, що чекає за кордоном (7%).

39% респондентів заявили, що намагаються долати стрес та знервованість, проводячи час в інтернеті, 31% спілкуються з друзями та родиною, 29% — дивляться серіали, фільми та телебачення, по 24% — проводять час із близькими та слухають музику, 20% — заглиблюються в роботу, 19% — займаються улюбленими справами та хобі, по 16% — вживають алкоголь або приймають ліки проти стресу, 15% — читають книжки, 14% — вживають більше солодкого та смачної їжі, 13% — вибираються на природу, а 10% — займаються спортом.

Як зазначають автори дослідження, повномасштабне вторгнення Росії в Україну мало руйнівний сплив на психологічне здоров’я жителів України. При цьому фахівці прогнозують зростання кількості факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я українців — як дорослих, так і дітей. При цьому лише 2% респондентів повідомили, що консультуються з психотерапевтом, сімейним лікарем чи терапевтом.

"Практика звернення по психологічну допомогу не є поширеною. Виняток — жінки та молодь", — зазначають дослідники.

Дослідники констатують, що разом із тим в Україні поширене упередження щодо отримання психологічної допомоги.

"Українське суспільство у своїй більшості не відрізняє психіатричну і психологічну допомогу", — зазначається в дописі.

За їхніми даними, найбільший досвід звернення по психологічну допомогу мають жінки (10%) та люди віком 18-24 роки (19%). При цьому 39% жінок та 40% людей у вікових групах 18-24 та 25-34 років не виключають звернення до фахівця у разі потреби.

Опитані під час дослідження експерти загалом оцінили стан психологічного здоров’я українців як незадовільний. За їхніми словами, при цьому культури піклування про психічне здоров’я серед українців практично немає.

Як зазначають автори дослідження, попри те, що настрої у населення досить напружені та втомлені, переважна більшість українців все ж відчувають надію на краще.

Читайте також

МАГАТЕ спростовує заяви РФ про "брудну бомбу", Україна відновлює енергетику. 246 день війни. Онлайн

На початок