26 жовтня в Івано-Франківському фаховому коледжі технологій та бізнесу відкрили меморіальну дошку, присвячену загиблому бійцю 10 гірсько-штурмової бригади Михайлові Неспяку. Захід присвятили до дня народження військовослужбовця, розповідає Суспільному його батько Василь Неспяк.
"Кажуть, що час лікує. Але я вам скажу, що ці рани невиліковні. Однак я пишаюся своїм сином та його вчинками", — говорить батько захисника.
Військовослужбовець загинув 2 липня у бою з військовими РФ поблизу Лисичанська Луганської області.
"3 березня ми виїхали на Київщину обороняти кордони нашої столиці. Там тримали оборону й визволяли Ірпінь та Бучу. Потім — Басань. І далі аж до Харківської області дійшли", — розповідає побратим полеглого бійця Володимир Борщ.
Вперше Михайло Неспяк пішов на фронт ще на початку антитерористичної операції на сході України. У 2015 році воював під Волновахою.
Після повернення з АТО військовослужбовець одружився. У подружжя народилися двоє синів. Утім молодший Методій батька так і не побачив. Малюк з’явився на світ через п’ять днів після від’їзду Михайла на передову, розповідає його дружина Олена Неспяк.
"Чому Господь забирає найкращих? Таких світлих, добрих, без яких цей світ би не існував. Мабуть, йому такі потрібні на небесах. Михайло завжди казав: "Я не вмію працювати наполовину. Завжди мушу віддати всього себе, щоб вийшло найкраще", — пригадує Олена Неспяк.
В Івано-Франківському фаховому коледжі технологій та бізнесу Михайло Неспяк працював понад 10 років. Колеги загиблого воїна досі не можуть повірити, що більше не побачать його у навчальному закладі. Викладачка Оксана Касько каже, Михайло був для усіх не просто співробітником, а й другом.
"Він все одно з нами. Бо пригадуються моменти з ним, його слова та вчинки. Кожен куточок нагадує про Михайла, бо всюди він вносив свою лепту, у все вкладав душу", — говорить Оксана Касько.
Михайло Неспяк викладав у коледжі фізкультуру. Він допомагав розв'язувати проблеми та міг зарадити порадою — таким наставника пригадують вихованці Анастасія Козак та Владислав Лада.
"Він був дуже щирою людиною, до всіх дуже людяно ставився. Був дуже добрим, завжди усміхався і допомагав у різних ситуаціях", — пригадує студентка коледжу Анастасія Козак.
"Я думаю, що він пішов на війну, бо дуже сильно любив свою країну. Він був дуже доброю людиною, завжди всім допомагав і добре викладав свій предмет", — розповідає студент коледжу Владислав Лада.
За словами міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, громада фактично щотижня втрачає своїх героїв у російсько-українській війні. З 2014 року на фронті загинули приблизно 200 жителів громади, каже Марцінків.
Читайте також
- В Івано-Франківську вшанували пам'ять загиблих захисників України
- У Коломийській громаді оголосили дні жалоби за загиблим військовослужбовцем Андрієм Ткаченком
- На Донеччині загинув 52-річний командир взводу Василь Федоришин з Івано-Франківщини
- На Франківщині помер військовослужбовець ЗСУ Степана Гула
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!