42-річна Ольга Слободян до 8 березня 2022 року жила у Лозовій на Харківщині: тиждень — у власній квартирі, ще тиждень — за 30 км від міста у мами в селі. Через ракетні обстріли жінка із сім’єю вирішила виїхати на Івано-Франківщину — батьківщину чоловіка, розповідає Ольга кореспондентці Суспільного.
Автомобілем доїхали до Дніпра, але сісти в евакуаційний поїзд не змогли.
"Ми стали в чергу, але нам сказали, що чоловіків не пускають, бо за день до цього чоловіки лізли в потяги по дітях, по жінках. Тож нам сказали, якщо будемо стояти — не факт, що поїдемо. Бо люди й добу, і дві чекали на вокзалі, щоб сісти в потяг", — розповідає Ольга.
З Дніпра на Івано-Франківщину Ольга з родиною добиралася чотири доби, розповідає Ольга. Перші чотири дні не могла їсти. Потім тривалий час приймала заспокійливі. А вже в липні жінка виявила на грудях дивну "шишку". Після додаткових обстежень та аналізів, медики поставили Ользі діагноз — рак молочної залози — та почали безкоштовно лікувати.
"Хоча в січні я проходила мамографію — ми для роботи проходимо що пів року. Мені медики нічого не казали, нічого не було. Мабуть, стрес таке дав, війна", — розповідає Ольга.
Жінці було дуже важко повірити й прийняти діагноз. Не сказала вона про недугу й своїм дітям.
"Вони знають, що мама їздить лікуватися, приймає крапельниці, а за хворобу – ні. Оце найскладніше — прийняти, відпустити й жити повноцінним життям, щоб діти не помічали. Жити, а не існувати", — пояснює Ольга Слободян.
Її донечки навчаються в третьому та п’ятому класах. Старший син — третьокурсник, вчиться на військового. Жінка каже: після виявлення хвороби стала більше цінувати свою сім’ю.
"Намагаєшся більше уваги приділити дітям, чоловікові, батькам, людям допомогти, коли можемо. В нас є волонтери в Лозовій, то за можливості речі збираємо. В госпіталь відправляли. І оце теж – допомогти комусь, поки ти маєш силу", — каже Ольга.
З Харківщини родина перевезла із собою кота. До нового життя на Івано-Франківщині сім’я звикла швидко. Влітку всі разом обробляли город.
"Ми влітку навіть продавали на ринку овочі. І всі так дивувалися: ви — вчителі, а стільки городу насадили, продавали. Квіти садили. Їздили з дітьми, гуляли, відпочивали", — ділиться жінка.
Після звільнення Харківщини від російських окупантів родина їздила додому, але повернулася на Франківщину.
"В нас — велика ракетна небезпека. Прилітають ракети. Школу нашу розбомбили, в якій я працювала, а діти мої навчалися через дві вулиці. Будинок наш, слава Богу, стоїть", — каже Ольга.
Жінка вірить у своє одужання та перемогу ЗСУ.
Читайте також
- Продовжують створювати лялькові будиночки у пам'ять про сина. Подружжя Татарових з Прикарпаття
- "Навіть зараз я не знаю, де похований мій чоловік". Історія Галини Манько з Лимана, яка живе з дітьми на Прикарпатті
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
