У Дніпрі відбувся міжнародний форум «Професійна освіта для повоєнної відбудови України-переможниці». У ньому взяли участь роботодавці з України та Німеччини.
Як фінансують профтехосвіту сьогодні, які професії затребувані через війну, де у Дніпрі дорослих швидко навчають нового фаху – про це та про тренди професійної освіти в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповіла генеральна директорка директорату професійної освіти Міністерства освіти й науки України Ірина Шумік.
– Який вже є і буде попит на фахівців професійно-технічної сфери для повоєнної відбудови та як його задовольнити?
– У нас тривала співпраця з німецькими партнерами. Це вже не перший проєкт, який реалізується, і нам варто переймати досвід наших колег. Вони найкращі у системі дуальної освіти – це, власне, система, яка готує на базі роботодавців майбутніх фахівців. І саме цей досвід ми намагаємося вже декілька років перейняти. А сьогодні така підтримка є ще більш актуальною, тому що зараз головні акценти робимо на тому, як будемо відбудовувати країну. Окрім зруйнованих закладів освіти, у нас зруйнований житловий фонд, критична і соціальна інфраструктура. І, зрозуміло, що подальший розвиток України має бути забезпечений відповідним людським капіталом, а це – кваліфіковані працівники, це робота закладів професійної освіти.
Ми активно використовуємо світовий підхід – навчання на робочому місці. Ми максимально шукаємо шляхи, як підтримати роботодавців і організувати таке навчання. Це може бути, як дуальна освіта, так і окремі стажування, а може бути взагалі неформальне навчання на підприємстві, по завершенню якого фахівець зможе прийти у новостворені кваліфікаційні центри, скласти фаховий іспит і отримати свідоцтво про професійну кваліфікацію. Такі центри ми створили вже безпосередньо під час повномасштабної війни.
– Назвіть прилади кваліфікаційних центрів або підприємств, де навчають на робочому місці саме на Дніпропетровщині.
– Кваліфікаційних центрів на Дніпропетровщині ще немає, але є думки, де їх створювати, які заклади можуть на це претендувати. Для цього потрібно мати гарну матеріально-технічну базу за професією, навчений персонал і розроблені завдання.
Такі центри вже відкриті в Києві на базі декількох закладів професійної освіти. Зараз львівські заклади вже подаються, тобто найпотужніші, найактивніші вже сьогодні працюють у цьому спрямуванні. Раніше то був експеримент, а тепер все легалізовано.
Якщо ж говорити про співпрацю з німецькими партнерами, декілька закладів Дніпра і Кривого Рогу разом з партнерами реалізують програми дуального навчання. Це означає, що 30% навчального матеріалу теоретичного учні здобувають у закладі освіти, а далі 70% відбувається на робочому місці.
– Можемо вже говорити про те, що після повномасштабного російського вторгнення зріс попит на деякі робітничі професії?
– Так, насправді попит трохи змінився, не значно, але змінився. Зараз більший попит став на водіїв, електриків, зварників – тобто, все що пов'язане з питаннями реконструкції й будівництва. Ми у міністерстві вже прогнозуємо зростання попиту на професії у сферах будівництва, енергоефективності. До речі, також з німецькими партнерами ми вже розробили кілька курсів за короткими програмами. Наприклад, “Монтажник металопластикових вікон” – це часткова кваліфікація від певної професії, на неї не треба вчитися довго. Вважаю, що це стане певним трендом зараз у професійній освіті. У нас немає часу і ресурсів вчитися довго, нам треба вчитися швидко і швидко готувати кадри для ринку, тому перебудовуємо підходи.
– Деталізуйте, як це працюватиме?
– Вже кілька років заклади професійної освіти пілотували розроблення короткострокових програм для дорослих. Вони реалізовувалися на базі навчально-практичних центрів. Ось є професія – “Швачка” або “Закрійник”, вчитися на неї треба 10 місяців. Я хочу відкрити цех по пошиттю шапочок або спідничок, мені не треба опановувати всю програму. Я приходжу в навчально-практичний центр, замовляю освітню послугу за власні кошти й майстри центру, набираючи певну групу за освітнім модулем, навчають цих навичок.
В окремих регіонах, куди переїхали багато людей, організовано вже такі курси до внутрішньо переміщених або для постраждалих осіб, тих, хто отримав поранення і змушені змінювати професію, бо не можуть працювати за попередньою спеціальністю.
– Куди треба звертатися, щоб пройти ці короткострокові курси для дорослих? Як це відбувається на практиці?
– Майже кожен сайт закладів профтехосвіти має закладку “Навчально-практичний центр” або “Освітні послуги”. Там будуть запропоновані ці послуги для дорослих. Також можна звернутися до місцевого департаменту освіти, там є вся інформація про заклади і за якими професіями вони готують або до Міносвіти.
– Якщо це людина вимушено переселена і не має коштів на навчання. Чи закладено у бюджеті кошти на ці потреби?
– На сьогодні такої окремої статті немає. Ми розуміємо, що майже весь бюджет зорієнтований на оборону, але є програми міжнародних донорів, які надають нам таку підтримку.
На Дніпропетровщині у двох закладах у місті Дніпрі – Дніпровському центрі професійно-технічної освіти і Дніпровському центрі професійної освіти – нещодавно завершилися подібні курси за напрямками: “Електрик”, “Кравецтво”.
Ми і надалі шукаємо можливості підтримати постраждалих від війни. і що нам ще вдалося зробити за підтримки народних депутатів – до Закону “Про професійну освіту” влітку внесені зміни, якими дозволено дорослим здобувати професійну освіту безкоштовно, але якщо така професія затребувана на ринку праці.
– Як зараз фінансується професійна освіта? Як співіснують державне та регіональне замовлення? Чи достатньо такого фінансування закладам профтехосвіти?
– Базово на сьогодні переважно це фінансування з місцевого бюджету. У державному бюджеті є певна програма підтримки, яка називається “Навчання за професіями загальнодержавного значення”.
– Тобто міста фінансують тільки ті професії, на які вони надають замовлення?
– Так. Загалом концепцією децентралізації й реформування професійної освіти було передбачено, що всі заклади фінансуватимуться з обласного бюджету. Але зараз фінансова ситуація така, що бюджетним кодексом це перерозподілено і частина закладів фінансується з бюджетів міст. І у нас дійсно були проблемні питання з цим у Дніпрі, у Житомирі, у ще деяких містах, де міська влада, очевидно, не зовсім усвідомлюючи важливість профтехосвіти, скорочувала регіональне замовлення. Мотивували це тим, що вони будуть готувати фахівців тільки для комунальних підприємств.
– Як вирішилося це питання у Дніпрі?
– І ось тут головна пастка: або менеджери не розібралися у ситуації, або є бажання вплинути на керівників закладів. Тому що не можна відокремлювати комунальні підприємства від економіки міста чи області.
Наскільки мені відомо, ситуація по Дніпру трохи вирівнялася. Ми продовжили вступну кампанію до листопада у зв'язку з війною і спілкувалася з керівниками закладів профтехосвіти. Вони сказали, що отримали відповідне регіональне замовлення.
– Як щодо державного замовлення в умовах війни, коли потрібна буде велика кількість працівників робітничих професій?
– Залишається те замовлення, яке ми надаємо в рамках професій загальнодержавного значення (їх нині 25). Воно було частково скорочено. Але є пропозиції від депутатів про збільшення фінансування, і ми сподіваємося, що ми зможемо набрати більше учнів.
Чому це важливо? Тому що ми плануємо розширити перелік професій до 47-ми спеціальностей, які будуть затребувані у зв'язку з відбудовою України й відновленням під час війни дорожніх шляхів, електростанцій.
– Як зі вступною кампанією?
– Ми цього року вийшли на показники тогорічні і нас це надзвичайно радує, бо це означає, що учнів у профтесі принаймні не зменшилося, хоча багато виїхали за кордон. Зараз робимо багато всього, щоб показати, як змінилася професійна освіта, бо у суспільстві панує певний стереотип.
Влітку в тіктоці й інстаграмі запустили промокампанію “Все працює завдяки нам”. Розповідаємо про випускників закладів профтехосвіти, які реалізувалися успішно. Також наш проморолик транслювали по всіх каналах Суспільного. Тож ми на цьому не зупиняємося і будемо надалі залучати партнерів, бо у державному бюджеті немає на це коштів, щоб змінюватися на краще і рухатися вперед. І я сподіваюся, що настане той момент, коли у нас буде такий самий конкурс, як до закладів вищої освіти.
Що відомо
- 1 липня стартувала вступна кампанія до закладів професійної та професійно-технічної освіти. Вона тривала до 31 серпня. До 1 листопада можна подати документи для доукомплектування навчальних груп у межах обсягів регіонального та державного замовлення, якщо такі місця залишаються.
- У Дніпропетровській області підготовку робітничих кадрів здійснюють 56 закладів. За регіональним та державним замовленням на бюджет вони готові прийняти понад 7 600 учнів. Йдеться про навчання 99 робітничих професій за 15-ма напрямами. Найбільше бюджетних місць на електротехнічні, будівельні, транспортні, сільськогосподарські напрями, а також громадське харчування.
- У Дніпрі працюють 15 закладів профтехосвіти.
Читайте також
Алгоритм при радіаційній небезпеці. Інтерв’ю із директоркою Львівського лабораторного центру
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро