Вони на варті миру і спокою з лютого, а дехто вже вдруге став на захист України від російської агресії. Вони говорять, що не мали вибору, бо позаду — близькі люди, які чекають та поновлення стабільного життя і повернення своїх рідних додому. Захисники на Сумщині розповіли про свої настрої, про те, що допомагає підтримувати силу духу та як їх підрозділи готуються до зими.
Руслан Титор
Командир відділення на сумському напрямку Руслан Титор родом з Вінничини, у Сумах живе останні 15 років. До повномасштабного вторгнення він працював адвокатом.
"На сьогоднішній день, наша задача — захищати нашу землю. І я щасливий, що нам Бог дав таку можливість, бо не кожному поколінню такий шанс дається", — говорить він.
Наразі військові активно готуються до зими. "Але в даний момент не завадило б нам і якусь військову форму зимового характеру хлопцям забезпечити, декого вдіти в берці. Ось така ситуація. Опалювальні прилади ми за власні кошти купляємо. Також люди допомагають – привозять нам дрова та інше. Допомагає і місцева влада і волонтери. А в загальних рисах ми більш-менш готові до зими", — розповідає чоловік.
За його словами, найважливіше, чого потребують зараз, — це забезпечення зв'язком, не вистачає рацій.
Руслан Титор у складі добровольчого батальйону з 26 лютого. Підтримувати силу духу йому постійно допомагає родина, а також — побратими. "На війні людина знаходиться як на долоні і тут немає фальшу, який є в простому житті, тут людина є такою, як вона є. І допомагає те, що ти бачиш, що вони роблять, це тобі дає сили боротися. Хлопці стоять, бо знають, що позаду нас сім’ї і близькі люди", — говорить він.
На його думку, потрібно зробити все, щоб не залишити війну дітям та онукам. "Ми розуміємо, якщо ми зараз цю війну поставимо на певні якісь перемовини, то нашому ворогу це і треба з тою метою, щоб передихнути, і почати через пару років нову війну проти нас. Нам треба перемога, щоб ця війна була моя, а не моїх дітей. Я батько двох дітей і мені не хочеться, щоб вони знали те, що знаю я", — говорить Руслан.
Він вважає, що перемога буде за Україною, але не так швидко, як усім би хотілося. "Сьогодні йде війна не за існування мови, держави, територій, а саме за існування українців, як нації. Йде боротьба, щоб нам бути, і все", — вважає Руслан Титор.
Олексій Захарченко
Сумський громадський діяч та журналіст Олексій Захарченко у добровольчому батальйоні понад 7 місяців. Для нього — це другий досвід захисту України. Вперше він служив на Донбасі понад рік.
"Ми почуваємося бадьоро. Як готові були дати відпір і давали перші дні, так само готові у разі чого знову дати відсіч ворогу і захистити місто Суми. Навіть більше, ми готові, але тоді у нас нічим було, а зараз все є", — говорить він.
Його підрозділ повністю готовий до холодної пори року. У перші місяці допомагали волонтери, а нині, говорить, потреби у цьому немає.
"Якщо чесно, то грошей не вистачає (всміхається), бо на 6,5 тисяч гривень практично не реально прожити. Ми отримуємо гроші, як добровольчий батальйон, від міста, і все. Більше підробити ніде ми не можемо. А цих коштів не вистачає на проживання", — розповідає Олексій.
Втім, він радить усім не втрачати надію, бо "перемога однозначно буде". І додає, що на службі йому допомагає досвід та підтримка родини: "Сім’я є опорою однозначно. Коли була небезпека, і сім‘я виїхала за кордон, я відчув полегшення, бо вони в безпеці і я можу спокійно займатися військовими справами не хвилюючись за них".
Віктор Кузьменко
Віктор Кузьменко має позивний "трубач", бо добре грає на трубі і пише вірші. З 27 лютого він служив у добровольчому загоні "бойових гномів", а з квітня — в ДФТГ.
"У мене завжди бойовий стан. Я позитивна дуже людина. Кожного ранку я роблю зарядку, обливаюсь холодною водою, читаю автотренінг успіху, читаю молитву-подяку, заряджаюсь позитивом, і вперед. Всі мої думки висловлюю у своїх військових віршах. За цей час написав 7 воєнних віршів", — розповідає Віктор.
Його підрозділ вже облаштував до зими бліндажі. "А зараз нам шиють зимовий одяг за ініціативою міської ради. Ще б нам касок і бронежилетів би", — додає військовий.
На його думку, нині українцям, де б вони не перебували, потрібно, в першу чергу, боротись зі страхами і панікою. "Треба навчитися дякувати Богу, за те що є, зберігати спокій і радіти життю. Жити так, щоб нам було що згадати і наші діти, внуки пишалися нами", — вважає Віктор Кузьменко
Що відомо
- До Дня захисників і захисниць України планується 50 мітингів у 50 містах світу.
- День захисників і захисниць України — державне свято України, що відзначається 14 жовтня (разом зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва). Започатковано 14 жовтня 2014 року. З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на "День захисників і захисниць України".
Читайте також
- "Якщо мене не вб'ють, захищатиму Україну до кінця війни". Італійський доброволець воює за Україну.
- Тримають оборону Сумщини та готуються до зими — чим забезпечені добровольці області.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
