В Україні офіційно підтверджено три випадки захворювання мавпячою віспою. Сумщина поки залишається епідемічно чистою територією. Але медики області вже готуються до зміни ситуації, повідомила Суспільному Любов Домашенко, лікарка-епідеміолог ДУ "Сумський обласний центр профілактики і контролю хвороб".
"Віспа мавп активізувалася на території Європи в травні 2022 року. За цей період, за даними ВООЗ, кількість захворілих у світі збільшилась з 2 тис. осіб до близько 60 тис. Це вірусне захворювання, яке у людини має симптоми, подібні до натуральної віспи. В Україні востаннє вона реєструвалася у 1980 році. Віспа мавп, на відміну від натуральної віспи, має легший перебіг захворювання. Термін протікання від інфікування до повного одужання коротший, а наслідки для організму не такі критичні, як після натуральної віспи", – розповідає Любов Домашенко.
Лікарка-епідеміолог говорить, що віспа мавп передається при тісному контакті з інфікованою людиною, твариною або зараженим біологічним матеріалом. Серед тварин, які чутливі до вірусу, можуть бути дрібні гризуни: щури, білки, сумчасті. У дикій природі вірус шириться серед мавп різних популяцій та видів. Свійські тварини поки не підпадають під категорію ризику.
Симптоми та діагностика
За словами Наталії Боярчук, лікарки-інфекціоніста, за першими симптомами захворювання важко одразу поставити правильний діагноз:
"Перші симптоми неспецифічні, тобто притаманні більшості вірусним захворюванням: підвищена температура, біль у м'язах, загальне погіршення самопочуття. Потім додається висипка на шкірі. Але є характерні ознаки, за якими можна на перших етапах діагностувати віспу мавп – збільшення лімфатичних вузлів. Саме за цією особливістю можна відрізнити вітряну віспу (дитячу вітрянку) від мавпячої".
Наталія Боярчук розповідає, що висип проходить кілька етапів. Спершу висип має вигляд червоних пухирців. Потім – гнійних. На завершальному етапі пухирці рубцюються – тоді хворий перестає бути заразним.
Хворих потрібно обов`язково ізолювати. Госпіталізація показана для гострого перебігу хвороби. Специфічного лікування немає, лише симптоматичне.
"У групі ризику люди із хронічними захворюваннями, зниженим імунітетом, діти, вагітні жінки, з автоімунними захворюваннями та хворими на ВІЛ/СНІД", – пояснює Наталія Боярчук та додає, що сьогодні найбільш точним і швидким тестом на виявлення віспи мав, є полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР-тест).
"ПЛР крові не є визначальним через коротку тривалість життєздатності вірусу в цьому зразку. Тому додатково досліджують біоматеріал зі слизової носа або роблять біопсію шкірних покривів", — каже Наталія Боярчук.
Заходи запобігання та лікування
Любов Домашенко, лікарка-епідеміолог, дає рекомендації, як знизити ризик захворювання: "По-перше, це часте миття рук після. Вразливим категоріям не варто нехтувати носінням масок. І прислухатися до повідомлень про розповсюдження хвороби".
В області визначено опорні лікувальні заклади, що мають профільну спеціалізацію. А саме: Конотопська, Охтирська, Шосткинська, Роменська ЦРЛ, обласний центр інфекційних хвороб та дерматології та Сумська міська дитяча клінічна лікарня. За словами Любові Домашенко, ці медзаклади мають угоди з НСЗУ на відповідні види лікування.
На сьогодні Сумщина чекає медпрепарати проти віспи мавп. Але людям, які до 1980 року зробили щеплення від віспи натуральної, отримали імунітет від вірусів цієї групи, каже лікарка-епідеміолог.
Що відомо
- Мавпяча віспа була рідкісним захворюванням, викликаним вірусом роду Orthopoxvirus. Захворювання отримало таку назву через те, що у 1958 році вперше його виявили у лабораторних мавп. У 1970 році медики зафіксували перший випадок мавпячої віспи у людини в Демократичній Республіці Конго.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
