Спектакль Донецького обласного драматичного театру показали у Кропивницькому, в рамках театрального фестивалю "Вересневі самоцвіти". Будівлю театру у Маріуполі російська армія зруйнувала авіаударом у березні, частина акторів евакуювалися на Закарпаття і там відновили роботу. Нині у своєму репертуарі мають дві постановки: "Крик нації" та "Маріупольська драма".
16 березня російські винищувачі скинули на драмтеатр у Маріуполі дві півтонні бомби. За різними даними, там були від 500 до 1200 людей, які чекали на евакуацію. Видимими з неба літерами було написано "діти". У день обстрілу там ховався актор Дмитро Муранцев: "Після того, як драмтеатр на нас впав, ми вибігли і бігли просто містом, поки нас не підібрав мікроавтобус і не вивіз на трасу. В театрі ми були як в пастці, він не був окупований, навколо нас були наші".
Зі слів виконувачки обов’язків директорки театру Людмили Колосович, Дмитро вибігав в піжамі: "Це була піжама людини-павука. Він каже, що завдяки піжамі він врятувався, його взяли в машину".
Читайте також: "Чітко почули свист бомби": спогади акторів із Маріуполя про бомбардування театру.
Через фільтраційний табір росіян пройшов актор театру, заслужений артист України Анатолій Шевченко. Повертався в Україну через Владикавказ, Грузію, Німеччину та Польщу: "26 лютого прийшли так звані зелені чоловічки з автоматами і кажуть: "Ідіть звідси, тут будуть жорстокі бої". Вони вже є, кажу. "Не ваша справа". Нас вигнали і погнали на Новоазовськ. Там люди жили в школі. Якось з сестрою виживали, в мати померла після місяця перебування у підвалі. Вона там і залишилася на клумбі. Ховати її не було можливості".
Нині Донецький драмтеатр відновив роботу в Ужгороді. З 54 акторів, які працювали в Маріуполі, повернулись семеро, розповіла Людмила Колосович: "Більше 60 наших працівників, більшість з яких – актори, залишилися в Маріуполь і створили Маріупольський республіканський російський драмтеатр. Вони розкопали десь у підвалі розбитого театру орден "Знак почета", знятий з будівлі театру, цілували його і знову приліпили його до назви".
Репертуар
Спектакль, який привезли у Кропивницький – це постановка про життя і творчість українського поета-дисидента Василя Стуса, закатованого радянським режимом, сказала керівниця театру. Ставити "Крик нації" почали 1 червня: "Ми самі писали п’єсу, перечитавши перед тим декілька п’єс, переглянувши багато документальних фільмів, читали книги, дивились художні фільми і зрозуміли, що ті п’єси, які є – заслабкі, в них мало інформації, а нам хотілося гострішої інформації".
За спогадами людей, що перебували в театрі під час окупації та авіаудару, актори українського театру підготували спектакль "Маріупольська драма".
Що відомо
У "Вересневих самоцвітах" 2022 року, що відбулися у Кропивницькому 20-25 вересня взяли участь п’ять театральних колективів.
За інформацією директорки обласного департаменту культури та туризму Уляни Соколенко, організатори запросили до участі у фестивалі діючі на час воєнного стану театри: "Попередньо припрацьовували варіант з 12-13 театрами, але зрозуміли, що на показ вистав потрібно багато часу, що призведе до більших фінансових витрат".
Широко фестивальні вистави не анонсували з міркувань безпеки, пояснила Уляна Соколенко: "Анонс не розповсюджували. Не всі знали про вистави. Були вистави не на заповнений зал. Запрошення брали у департаменті культури і туризму, але не всі прийшли в театр. Тому коли люди підходили на початку вистави без запрошень, ми садили їх на порожні місця. Не було такого, що хтось хотів потрапити на виставу, а йому не вистачило запрошення".
Під час вистави Харківського театру було три тривоги, розповіла керівниця департаменту: "Під час третьої ми питали у акторів, чи готові вони чекати, щоб завершити виставу, тому що там залишалося дограти 10-12 хвилин. Вони відповіли, що готові грати, навіть якщо в залу повернеться один глядач. У них таке було вперше".
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
