У період із 1 березня по 1 серпня 2022 року українські суди винесли 62 рішення у господарських справах, що стосуються форс-мажорів у воєнний час. При цьому лише в одному судовому рішенні суд визнав війну форс-мажором.
Про це повідомляє Опендатабот, платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані власного дослідження за допомогою сервісу пошуку судових рішень "Бабуся".
"Опендатабот проаналізував дані судового реєстру за допомогою пошуковика "Бабуся" та вияви топ причин, чому суди відмовляються визнавати війну форс-мажорною обставиною", — йдеться у повідомленні.
Як з’ясувалось, у більшості випадків відмова ґрунтувалась на підставі наступних причин:
- сторона не може довести прямого впливу війни на невиконання зобов'язань, надзвичайність та невідворотність ситуації (ЗС України у рішенні у справі № 904/3886/21, судові рішення у справах №№ 904/1564/22, 904/1641/22);
- одна сторона не повідомила іншу про настання форс-мажору у передбаченому договором порядку (справа № 912/507/22);
- відсутність сертифіката про форс-мажор від ТПП. На сайті ТПП є офіційний лист, який підтверджує, що військовий стан — це форс-мажорна обставина, але за критеріями закону він не відповідає вимогам до сертифікатів про форс-мажор (рішення у справі № 914/675/22);
- у випадках, коли сторона судового процесу намагається відмовитися від сплати штрафів, отриманих ще до війни (№ 910/3982/22).
Відтак воєнний стан не може захистити від невиконання зобов'язань за договором. Як зазначила юридичний інженер Опендатабота Аліна Клименко, форс-мажор дає можливість уникнути сплати штрафу чи пені, однак не звільняє від сплати основного боргу та суми угоди.
"Зазвичай при вирішенні господарських спорів щодо прострочення виконання договорів суди не вважають військові дії форс-мажором та причиною не виконувати взяті на себе зобов'язання через відсутність обґрунтування зв'язку між невиконанням обов'язків та війною", — зауважила експертка.
