Пів сотні кропивничан стали учасниками забігу "Шаную воїнів, біжу за героїв України". До всеукраїнського забігу в області долучаються вдруге. Цьогоріч забіг не анонсували, щоб під час війни не збирати великої кількості людей, розповіла Суспільному співорганізаторка забігу Олена Степанок.
Учасники зібрались на Алеї слави меморіального комплексу "Фортечні Вали" – це рідні, друзі і знайомі загиблих захисників. Перед забігом одягнули нагрудники з написом "Шаную воїнів, біжу за героїв України".
"Цей забіг є символом нашої пам'яті та незламності, – говорить учасниця Ірина Коновалова. – Про те, що ми завжди будемо пам’ятати, і хочемо, щоб про це пам’ятали менші покоління, якою ціною повернулася до нас незалежність. Ми хочемо показати, що нас не зламати і ми будемо завжди вільні".
Дистанція забігу – 500 метрів.
Співорганізаторка акції Людмила Гуріна розповіла, минулого року на забіг приїздили учасники з усієї області. Цього року,через воєнний стан, провели його не так масово, щоб не привертати увагу і не ризикувати життям людей. "Минулого року люди телефонували, записувались – я хочу бігти саме за цю людину. Дуже важлива саме суть цього меморіального заходу – пам’ятати своїх героїв, захисників. Це люди-приклади. І тому ми маємо далі нести їх справу і пам’ятати – це найменше, що ми можемо для них зробити."
Учасник забігу Олександр Костянтинов говорить, він біжить за Олега Паршутіна. "Олег – це чоловік колеги. Щоб пам’ятали наших героїв".
Світозар Животовський сьогодні біжить за Леоніда Хамренка. "Це мій один з найкращих друзів. Гарна людина, весела. Яка любила життя, яка боронила нас.
У пам'ять про Володимира Степанка участь в акції взяла його дружина Олена Степанок. Він загинув у 2015 році, під Дебальцевим. "До 2022 року нас було 213 родин загиблих та померлих, на жаль сьогодні поповнюється наша родина. Ми вшановуємо наших загиблих таким чином, ми пам’ятаємо про них".
Вшанувати пам'ять загиблого Олександра Кондакова прийшли його батьки і брат. Мама, Алла Кондакова розповіла, Олександр з дитинства мріяв бути військовим. "У 2010 році він підписав контракт із ЗСУ. Вони з самого початку збройної військової агресії були на важких завданнях, спочатку охороняли Донецький аеропорт, потім в складі розвід групи виконували завдання в тилу ворога. Він врятував дві розвідгрупи коли вони виходили з оточення. Коли потрапив в госпіталь, кажу – синочок, давай поїдемо додому, у нас теж є госпіталь, він каже – ні, мамо, я не можу, я виконую свій борг перед Україною. Я повинен бути тут".
У пам'ять про загиблих бійців учасники акції поклали квіти і запалили свічки на Алеї слави, де розміщені портрети військових з Кіровоградщини.
Читайте також
- "Ці пів року тяжчі за попередні вісім років війни". Ксена зі Знам'янки – про службу в ЗСУ
- Учасники фестивалю на Кіровоградщині передали військовим більше тисячі пирогів
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
