Військовослужбовиця з позивним "Відьма" несе службу у складі Прикордонних сил України з 24 лютого та зі снайперською гвинтівкою перебуває на бойових позиціях від кількох годин до доби. Кореспондентка Суспільного поспілкувалася зі снайперкою та почула її історію.
Військовослужбовиця з позивним "Відьма" виходить на свою позицію за будь-якої погоди. Вона — снайперка, несе службу з 24 лютого. Розповіла, що опановувати військову справу довелося швидко:
"Я зараз відпрацьовую тренування, маскування відповідно до місцевості. Використовуються маскувальні елементи, необхідні саме за такої місцевості. Тобто колір трави й так далі. Мені доводиться лежати іноді декілька годин, іноді добу. Звичайно важкувато. Але потрібно знати, що робити, аби не затікали кінцівки".
"Відьма" зазвичай на собі носить маскування та амуніцію загальною вагою в 30 кілограмів. Сюди входить і снайперська гвинтівка, з якої може робити влучний постріл до 900 метрів.
"З собою повинен бути блокнот, де записуються основні дані відповідно до того чи іншого завдання. Вказуємо дистанцію, на якій ми працюємо, теплові показники. Вітер, напрям його, і так далі. Все те, що потрібно для влучного пострілу", — розповіла Суспільному військовослужбовиця.
Колись "Відьма" працювала вчителькою історії та права, та згодом захопилась стрільбою. Вона працювала інструктором по стрільбі й присвятила цій справі 8 років життя:
"Я навіть не могла подумати, що з цим зв'яжу своє життя. В якийсь момент мої знайомі запросили мене спробувати постріляти. Мені сподобалось. Я це зробила своїм хобі. З часом хобі переросло в основний рід діяльності".
Зараз Відьма — снайперка прикордонного загону. Розповіла, що обрала це, бо хоче бути корисною:
"Зранку 24 лютого, коли пролунали перші вибухи й розбудили всіх, я подзвонила тим знайомим, які є співробітниками не тільки прикордонної служби, а й взагалі військовослужбовцями за професією. Один зі знайомих сказав, мовляв, потрібно вже, їдь, збирайся. І таким чином я і потрапила до прикордонних військ. Чи повернуся я до цієї професії після війни — не знаю. Не впевнена що після війни все буде так, як було до. Над тим, що я буду робити після перемоги, я не задумувалась. Але найперше — видихну з полегшенням і почну будувати нове життя".
Читайте також
- "Щоб рятувати тварин в країні, треба мати цю країну": зоозахисник з Одеси воює на передовій
- Міжнародний день молоді: як одесити наближують перемогу та розвивають культуру
- Кухар з Одеси від початку повномасштабної війни пересів на броньовану машину
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
