Брати-двійнята Руслан та Владислав Кривенки з Новгорода-Сіверського склали мультипредметний тест на максимальний бал. Обидва отримали по 600 балів. Кажуть, ніхто з них в цьому не сумнівався. Карантини та війна не заважали юнакам вчитися. І за 11 років у хлопців не було жодного репетитора. Як вчитися з задоволенням та досягти мети – читайте у нашому матеріалі.
"З "Української мови" у мене – 200, з "Історії України" – 200, з "Математики" також – 200, – розказав Руслан про успіхи з мультипредметного тесту.
Такі ж бали й у його брата Владислава. Готувалися до ЗНО юнаки, з першого класу.
"Четвертий Універсал Української центральної Ради: "Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу". От цей четвертий Універсал, коли був проголошений? – Був проголошений в січні 1918 року".
За словами Влада, до репетиторів вони ніколи не ходили. Складали собі розклад занять так, щоб було цікаво. Окрім шкільних завдань, користувались безкоштовними інтернет-платформами та курсами.
"Проходили різні цікаві Інтернет-тести… Навіть з друзями проходили разом, тому було не нудно. В тому то і ключ до успіху, що ми це робили від серця. Батьки жодного разу за 11 років не змушували нас вчитися. Ніколи".
Саме підготовка до тестування допомагала відволікатися від думок про війну.
"Коли я почув вибухи, я знав, що вони мали бути, тобто я знав, що війна неминуче настане. Мені снився сон, що ніби маленький ведмедик гризе мою сім’ю. Загризає. Навіть твір писав про це… Тому, що я знав, що буде війна, і не боявся ніколи війни. Як каже одна українська мовознавиця: "Хочеш миру – бери зброю", – розповів Влад.
Школу обоє закінчили з "золотими" медалями. До цього були перемоги на обласних та всеукраїнських олімпіадах, конкурсах. Тепер у хлопців на пам’ять грамоти та дипломи.
Наталія Дубовець протягом п’яти років була класним керівником юнаків. Каже, хлопці все робили разом.
"Я пам’ятаю, поїхали на третій етап олімпіади у 9 класі, обласний був етап. Писали вони порізно, кількість балів з різних завдань різна, але в сумі вони набирають однакову кількість балів. І у Руслана, і у Влада – перше місце, диплом І ступеня… У того краще практична частина, у того – теоретична. І в сумі однакова кількість балів".
Руслан знається на математиці, біології, допомагав братові з історією. Владислав – закоханий в українську мову.
"Я завжди у своїй сім’ї говорю, щоб тільки українською говорили. І взагалі, в соцмережах, з друзями тільки українською. Деякі дивувалися, тому що я народився у російськомовній сім’ї.Питання ідеології для мене - це дуже важливо, питання націоналізму, мовне питання. Дехто говорить, що мовне питання не на часі, а я вважаю, що воно навпаки на часі. Тому, що, коли Вінстону Черчиллю принесли протокол на бюджет, і в тому бюджеті не було видатків на культуру, він спитав: "А за що ж ми воюємо?"
Захоплення у братів різні. Влад фотографує природу, Руслан – малює.
Вступати планують на різні спеціальності: Руслан хоче стати стоматологом, Владислав обрав прикладну лінгвістику.
"Майбутнє ми бачимо в Україні – це точно. Намагатимемось працювати, аби зробити певний внесок українського суспільства й аби зробити так, щоб наша країна стала наймогутнішою з усіх країн Європи та, взагалі, світу", – розповів Руслан.
Детальніше — у сюжеті:
Читайте також:
Мрії за фото: у зруйнованій Лукашівці діти брали участь у фотопроєкті та отримали подарунки
