Три сотні хмельничан та приїжджих прийшли на акцію в середмісті на підтримку військовополонених маріупольського гарнізону “Оленівка”. Захід організували дружини, батьки й матері нині полонених “азовців”.
Про це Суспільному розповіла учасниця та співорганізаторка акції Світлана Свідерська-Лоб.
Хвилиною мовчання за вбитими п’ятдесятьма трьома полоненими «азовцями» розпочалася акція «Оленівка» в Хмельницькому. Серед учасників акції й ті, які чекають на повернення своїх синів, чоловіків та рідних. Як розповіла Світлана Свідерська-Лоб, її 20-тирічний син — військовий, він зараз у полоні в Оленівці. Мати каже: згідно з Женевськими конвенціями, військові можуть перебувати в полоні три місяці, і цей термін збігає.
“Тому ми хочемо, щоби все-таки дотрималися Женевських конвенцій, і наші полонені військові, які залишилися живі після трагедії в Оленівці, повернулися додому живі та неушкоджені”, - говорить Світлана.
За її словами, в Оленівці перебували дві з половиною тисячі полонених, 130-поранені, тіла понад пів сотні вбитих, родичі не можуть забрати та поховати. Дружина «азовця» Юлія каже: “Мого чоловіка немає в списках загиблих. Мій чоловік є бійцем полку «Азов», наразі він перебуває в полоні в Оленівці, і ми не знаємо, як він і що він. Ми не можемо стверджувати, що ці списки є правдивими”.
Учасниця акції Тетяна розповідає: “Востаннє говорила зі своїм чоловіком-прикордонником у травні, перед виходом із «Азовсталі». І відтоді про нього немає жодних відомостей. Російські військові терористи, вони звірі, можна так сказати. Підступно вбили наших воїнів, вони були без зброї взагалі”.
Альона, мати полоненого військового, розповіла, що їй вдалося виїхати з Маріуполя, тепер боротиметься за визволення свого сина і синів інших матерів.
“Ми вимагаємо, ми просимо, щоб їх звільнили. Це боляче, але ми сила, ми не опустимо руки, ми будем боротися. Вони жити повинні! Вони - наше життя! Вони ціною свого життя захищали людей, дітей”, сказала мати полоненого.
Організатори акції закликали всіх, хто прийшов підтримати їхніх близьких, поширювати їхній пост #SaveAzov, щоби звернути увагу всіх, хто може допомогти.
“Ми хочемо звернутися до міжнародного комітету Червоного хреста та Організації Об'єднаних Націй, щоб вони згадали про ті гарантії, які вони давали, коли виходили наші воїни з «Азовсталі» - про їхню безпеку в полоні та про їхню гарантію виходу з полону, тобто - обмін”, - додала Світлана.
Читайте також
- Мені поталанило, що буряти не вміли читати українською: історія чоловіка, який виїхав з Маріуполя до Хмельницького.
